Україна і ЄС мають схожі труднощі в екологічному оподаткуванні

В Україні екологічний податок – це платіж за забруднення. В Євросоюзі він трактується ширше. До нього відносять і енергетичні податки, і транспортні, і податки за використання природних ресурсів.

Таким спостереженням поділився аналітик GMK Center Андрій Глущенко з учасниками круглого столу «Екологічний податок», який відбувається 12 вересня в рамках Еко-марафону Green Business Forum.

«Якщо в ЄС майже 80% екологічних податків – це енергетичні податки, то в Україні 100% екологічного податку   це платежі за забруднення», – уточнює експерт.

Якщо в Україні викиди СО₂ повністю обкладаються екологічним податком, то в ЄС – лише частина, а решта входить до Європейської системи торгівлі квотами.

Загальні риси

При цьому Україна і ЄС мають схожі труднощі з використанням екологічних податків. В ЄС 26% зборів йдуть на природоохоронні заходи. Однак там і база екологічного оподаткування ширше, і суми більше.

Крім того, проблема прозорості використання коштів актуальна як для нас, так і для Євросоюзу. Наприклад, не існує єдиної звітності, що дає змогу відстежити використання надходжень від продажу квот. 14% їх йдуть взагалі не за призначенням, 11% – на цілі, які не ідентифіковано. Тобто 25% коштів просто губляться.

Важлива відмінність

На відміну від України, в ЄС діє налагоджений механізм екологічного субсидування. До нього входять гранти, податкові знижки, пільгові кредити.

У рамках Європейської системи торгівлі квотами діє фонд, який фінансує проекти в сфері відновлюваної енергетики, уловлювання та зберігання вуглецю. Цей фонд буде діяти до 2020 року. А в 2021 році з’являться два нових – Фонд модернізації та Фонд інновацій. Перший буде інвестувати в проекти енергоефективності та розвитку електроенергетики. Другий підтримає проекти в енергоємних галузях, альтернативній енергетиці, вловлюванні та зберіганні СО₂.

В Україні немає подібних фінансових механізмів. Хоча, за інформацією ОЕСР, третина заходів у промполітиці з розвитку металургії присвячені охороні довкілля.

Можливі наслідки

В Євросоюзі вже запропонували запровадити спеціальні імпортні мита, прив’язані до викидів. Вважається, що більш низькі екологічні стандарти будь-якої держави мають давати переваги його конкурентам на ринку. Наприклад, якщо сталь вироблена в країні, де викиди металургійних підприємств вищі, ніж у середньому по Євросоюзу, то така продукція може обкладатися митом.

Цей сценарій цілком реальний. Європейські металурги є неконкурентоспроможними, і Євросоюз однозначно буде їх підтримувати. Зараз доступ на європейський ринок обмежений квотами. У майбутньому квоти можуть замінити на інші заходи підтримки, в тому числі пов’язані з екологічним напрямом.

Тому Україні вже сьогодні потрібно переймати європейський досвід з екологічного субсидування підприємств. Це забезпечить розвиток металургійного виробництва, збереження його конкурентоспроможності. А отже, дасть можливість зберегти приплив експортної валютної виручки, а також забезпечить робочі місця і надходження податків до бюджету. У результаті від екологічного стимулювання виграють усі: і держава, і підприємства, і населення.