Українські жінки поступово обіймають традиційно чоловічі посади – The Guardian

Така тенденція спостерігається на вугледобувному підприємстві «Метінвест Покровськвугілля» через мобілізацію чоловіків

Українські жінки поступово обіймають традиційно чоловічі посади. Такого висновку дійшли журналісти одного з провідних світових ЗМІ, The Guardian, побувавши на вугледобувному підприємстві групи «Метінвест» в Покровську.

Зокрема, прикладом жіночої сили стала 49-річна Людмила Башкатова. Вона без страху відпрацьовує виснажливу шестигодинну зміну на вугільній шахті на сході України, глибина якої сягає -600 метрів.

«Російське вторгнення, в результаті якого сотні тисяч українських чоловіків пішли на фронт, змусило таких жінок, як Башкатова, спуститися в шахти й виконувати традиційно чоловічу роботу, щоб підтримувати економіку країни», – йдеться в матеріалі.

Згідно з нещодавнім дослідженням, майже три чверті українських роботодавців скаржаться на дефіцит робочої сили, а в Києві інтервали руху потягів метро зросли через дефіцит працівників, оскільки до 10% персоналу було мобілізовано. У всій країні дефіцит водіїв автобусів становить 30%.

Башкатова, в минулому вчителька сільської школи на сході Донеччини, втратила роботу торік, коли постійні російські обстріли змусили її учнів перейти на онлайн-навчання. Переглядаючи Facebook, вона побачила оголошення від найбільшого виробника сталі в Україні, «Метінвесту», де шукали працівників для роботи на підземних установках на шахті в Покровську.

«Зарплата добра та стабільна, що є досить рідкісним явищем у наш час. Я була вчителькою, але зараз я знову студентка. Це цікавий процес», – коментує вона.

Щоб дозволити жінкам працювати під землею, український уряд скасував закон, що раніше забороняв жінкам працювати в «шкідливих або небезпечних» умовах. Дехто з радістю скористався цією можливістю, оскільки робочі місця в понівеченому бойовими діями регіоні вичерпалися.

Взірцем сили на «Метінвест Покровськвугілля» також є 50-річна Марина Віхрева. Пропрацювавши три десятиліття у шахті на поверхні, сортуючи сухе вугілля, вона зраділа можливості, щоб здобути професію машиніста підземних установок та працювати під землею.

«Я вважаю, що це чудово, що до нас приєднується все більше жінок. Дівчата підтримують одна одну», – каже Віхрева.

21-річна Віолетта Лоєвська, яка нещодавно почала працювати в шахті, вимірюючи рівень метану, каже, що вважала своїм «обов’язком» підтримувати роботу шахти, особливо після того, як її дядько, який працював у шахті, вирушив на фронт.

«Я дуже добре знала, на що йшла. Жінки можуть виконувати роботу так само добре, як чоловіки. Головне, щоб інші шахтарі були в безпеці», – наголошує Лоєвська.

Мобілізація по-різному впливає на робітничі галузі, такі як гірничодобувна промисловість, транспорт і будівництво, в яких переважають сильні чоловіки працездатного віку. Очікується, що ці важливі галузі зазнають подальшого виснаження робочої сили після рішення президента Володимира Зеленського скоротити призовний вік до 25 років.

Але на сході країни дефіцит є особливо гострим, оскільки багато родин виїхали за кордон або у відносно безпечні західні регіони України.

За словами Сергія Степаненка, директора з персоналу та соціальних питань компанії «Метінвест Покровськвугілля», близько 30 жінок вже працюють під землею, а деякі з них почали працювати на традиційно чоловічих посадах у логістиці та перевезеннях.

Проте він підкреслив, що чимало з найбільш фізично виснажливих посад залишаться важкими для жінок, й дефіцит працівників є проблемою, а працевлаштування жінок не вирішить її.

Зазначимо, Україна має шостий за обсягами запас вугілля у світі, 90% якого розташовано на Донбасі. За підсумками 2023 року «Метінвест Покровськвугілля» виробило 3,1 млн т вугільного концентрату, було пройдено 20 км гірничих виробок. До кінця 2024 року шахтарі ш/у «Покровське» та збагачувальники фабрики «Свято-Варваринська» планують виробити близько 2,8 млн т концентрату. При цьому, плани компанії й української промисловості в цілому напряму залежать від негативного тиску низки факторів, серед яких зниження попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестача кадрів через мобілізацію та ін.

Зокрема, 1 червня 2024 року постановою КМУ №661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», якою українських виробників зобов’язують купувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейською ціною, щоб уникнути примусового обмеження електропостачання. Раніше обов’язкова частка імпорту складала 30%.

Таке рішення уряду України може призвести до численних негативних наслідків для вітчизняних енергозалежних промислових компаній, особливо компаній гірничо-металургійного комплексу.