Українська металургія потребує підтримки для адаптації до CBAM – «Метінвест»

Українська металургія, як і інші галузі, стикається з викликами через механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), впроваджений ЄС. Він покликаний забезпечити дотримання екологічних стандартів, однак може негативно позначитися на українському експорті, зазначив керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ).

За його словами, одним із ризиків застосування політики ЄС щодо CBAM для української промисловості – неможливість беззастережної імплементації нормативних актів без належної підтримки підприємств. Для переходу вітчизняної металургії на чистіші технології потрібна значна фінансова підтримка, яка зараз в Україні відсутня.

«У частині екології ми бачимо такі настанови, що Україні слід ухвалити певні нормативні акти. Але ми не можемо приймати їх наосліп. Адже, наприклад, в Європі для декарбонізації на кожен завод виділяється €0,5-1 млрд. А у нас – нічого. Хочемо, аби звертали увагу на те, що ми перебуваємо в різних вагових категоріях», – зазначає Водовіз.

Європейський Союз має враховувати економічні реалії української промисловості, яка досі відновлюється після російської агресії, і створити однакові умови для конкурентної боротьби. Він додає, що без підтримки держава ризикує втратити основні галузі, які формують ВВП, а українська продукція може втратити конкурентоспроможність на ринку ЄС.

«Україна прагне інтеграції, але це потребує рівних умов», – зауважує Олександр Водовіз, додаючи, що українські компанії готові модернізуватися, якщо матимуть доступ до фінансової підтримки, зокрема грантів.

Згідно з нещодавнім дослідженням GMK Center «Як європейський CBAM може послабити економіку України», під дію CBAM може потрапити 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, які підпадають під дію CBAM, склав $3,6 млрд, й 93% товарів – це продукція чорної металургії.

У 2026 році (перший рік повного запровадження CBAM) втрати експорту можуть сягнути $202 млн. У 2030 році цей показник може скласти $1,4 млрд. Після 2030 року Україні загрожує повна зупинка експорту в ЄС цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки, сортового прокату. У 2026-2030 роках сумарні втрати експорту можуть сягнути понад $4,6 млрд.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній, щоб продовжувати роботу, зберігати зайнятість та підтримувати місцеву економіку.