Україна за підсумками 2023 року скоротила експорт залізної руди на 26% р./р.

Українські гірничодобувні компанії за підсумками 2023 року скоротили експорт залізної руди на 26% у порівнянні з 2022 роком – до 17,75 млн т. У порівнянні з довоєнним 2021 роком експорт сировини скоротився на 60%. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Виручка українських компанії ГМК від експорту ЗРС за минулий рік скоротилась на 39,4% порівняно з 2022 роком – до $1,77 млрд. У 2021 році експорт сировини у грошовому виразі склав $6,89 млрд, що на 74,4% більше порівняно з 2023 роком.

У грудні 2023 року Україна експортувала 1,61 млн т залізної руди, що на 18,2% менше у порівнянні з попереднім місяцем, та у 2,1 раза більше р./р. Виручка від експорту за місяць скоротилась на 8,1% м./м. та зросла на 98,9% р./р.

Найбільшим споживачем сировини українського виробництва у 2023 році була Словаччина – 28,39% у грошовому еквіваленті. 19,7% експортних відвантажень припало на Чехію та 19,6% – на Польщу. У 2022 році в трійці основних імпортерів ЗРС з України були також Словаччина (19,2%), Чехія (17,3%) та Польща (16,5%). При цьому, у 2021 році основним напрямком експорту руди був Китай – 41,9%. На Чехію та Польщу припадало 9,6% та 8% відповідно.

«Втрата ринку Китаю з початком війни найбільш серйозно вплинула на скорочення експорту залізної руди. Відкритий минулого року морський коридор дозволяє повернутись українським виробникам на китайський ринок, однак через обмежену пропускну можливість та значні безпекові ризики ми не можемо сподіватися на відновлення довоєнних обсягів перевезень» – зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

2023 рік виявився більш стабільним для гірничодобувних компаній України порівняно з 2022 роком, коли промисловість оговтувалась від початку повномасштабного вторгнення та пристосовувалась до нових реалій ведення бізнесу. Початок року був важкий, оскільки в січні частина підприємств працювала на мінімальній потужності через блекаути, викликані російськими обстрілами об’єктів енергоінфраструктури України. Таким чином, у січні 2023-го було відвантажено на експорт 927 тис. т ЗРС, що є мінімальним показником за рік.

З січня експорт поступово зростав, але в червні російські війська підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого створили масштабну екологічну катастрофу, яка вплинула на потужності ГМК у Кривому Розі. У цьому місті сконцентровано більшість підприємств українського гірничо-металургійного комплексу: меткомбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг», Криворізький залізорудний комбінат, Північний, Центральний, Інгулецький, Південний ГЗК, гірничодобувна компанія «Рудомайн» та рудник «Суха Балка». Підприємствам знадобився час, щоб адаптуватися до нових умов роботи й знайти альтернативні джерела водопостачання.

Стримуючим чинником для галузі наразі є обмежені логістичні можливості для експорту, хоча з відкриттям експортного морського коридору в серпні минулого року перспективи покращились. ГЗК «Метінвесту» наразі працюють на 35-40% потужності через відсутність повноцінної можливості експортувати сировину морем. Підприємства групи Ferrexpo протягом року працювали однією-двома виробничими лініями з чотирьох. Компанія зазначила, що в разі відновлення морського експорту планує запустити додаткову виробничу лінію й відновити поставки клієнтам Близького Сходу й Азії.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна знизила експорт ЗРС на 45,9% в порівнянні з 2021 роком – до 23,98 млн т. У грошовому виразі показник впав на 57,8% р./р. – до $2,91 млрд.

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка».