Українські металургійні компанії за підсумками січня 2024 року збільшили експорт напівфабрикатів у 2,2 раза порівняно з попереднім місяцем – до 222,2 тис. т. Порівняно з січнем 2023-го показник зріс в 5,8 раза. Таким чином, обсяги експорту сягнули максимуму з лютого 2022 року. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Виручка вітчизняних підприємств від експорту напівфабрикатів за минулий місяць збільшилась у 2,3 раза порівняно з груднем 2023-го – до $105,49 млн. У порівнянні з аналогічним місяцем минулого року показник зріс в 5 разів.
Найбільшим споживачем напівфабрикатів українського виробництва протягом січня була Болгарія – 37,1% від загального обсягу експорту у грошовому еквіваленті. Ще 11,9% продукції було спрямовано до Польщі, та 11,1% – до Колумбії. Постачання продукції на колумбійський ринок, ймовірно, стали можливими завдяки відкриттю морського експортного коридору.
Нагадаємо, за підсумками 2023 року Україна скоротила експорт напівфабрикатів на 36,7% у порівнянні з 2022 роком – до 1,203 млн т. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження напівфабрикатів за кордон скоротились на 82,2%, або 5,57 млн т. Виручка вітчизняних підприємств від експорту напівфабрикатів за минулий рік скоротилась на 48,9% порівняно з 2022 роком – до $608,52 млн.
Найбільшими споживачами напівфабрикатів українського виробництва у 2023 році були Болгарія – 36,7%, Польща – 23% та Італія – 9,6%.
Зазначимо, протягом 2023 року українські металургійні підприємства продовжували працювати в умовах обмежених логістичних можливостей та несприятливої кон’юнктури на глобальних ринках. Основні металургійні компанії України – підприємства групи «Метінвест» («Каметсталь», «Запоріжсталь») та «АрселорМіттал Кривий Ріг» відпрацювали минулого року із завантаженістю потужностей на рівні 65-75% та 20-30% відповідно.
Збільшення завантаження в поточних умовах є неможливим через логістичні обмеження. Морські порти не працюють повноцінно. Основним ринком збуту продукції є Євросоюз. На ринку ЄС до останнього часу українським експортерам доводилось конкурувати з російськими виробниками, які надавали дисконти на свою продукцію.
У 12-му пакеті санкцій, який був ухвалений наприкінці 2023 року, ЄС запровадив нові та розширив чинні обмеження щодо продукції ГМК з РФ. Зокрема, розширилась заборона на імпорт із РФ передільного та дзеркального чавуну та заліза прямого відновлення (DRI).
При цьому, ЄС продовжив дію квот на російські сляби ще на чотири роки. Зокрема, сумарний розмір квоти на імпорт російських слябів з жовтня 2024 року до вересня 2028 року встановлений у розмірі 8,5 млн т з більш детальним розбиттям за періодами.
Попередні санкції на імпорт слябів запроваджувалися у жовтні минулого року (у рамках 8-го пакета санкцій) – тоді було ухвалено рішення, що імпорт слябів може тривати до кінця вересня 2024 р. Таким чином, 12-й пакет санкцій фактично послабив раніше введені обмеження.
Глобальні викиди вуглецю, пов’язані з енергетикою, зросли на 0,8% у річному обчисленні у 2024 році,…
ArcelorMittal Nippon Steel India (AMNS India) планує досягти того, щоб 70% свого сталевого виробництва відповідало…
Металургійні підприємства Іспанії за підсумками січня 2025 року скоротили експорт металопрокату до третіх країн на…
Вартість г/к рулонного прокату в Південній Європі знизилася на €20/т у першій половині місяця, до…
Дніпровський металургійний завод (ДМЗ), що входить до групи DCH Steel, розширив спектр лабораторних випробувань, які…
Металургійні підприємства Франції за підсумками січня 2025 року збільшили експорт металопрокату до третіх країн на…