Україна в липні скоротила імпорт довгого прокату на 34,1% м./м.

Україна за підсумками липня 2023 року скоротила імпорт довгого прокату на 34,1% порівняно з червнем 2023 року – до 16,4 тис. т. Витрати на імпорт за місяць зменшились на 36,8% м./м. – до $15,54 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з липнем 2022 року, у липні 2023-го Україна збільшила витрати на імпорт довгого прокату на 7,7%. Обсяги імпорту зросли на 12,6%.

За підсумками січня-липня 2023 року Україна спожила 105,03 тис. т імпортного довгого прокату на $109,5 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції зросли на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги поставок – на 22,9%.

Найбільше в січні-липні 2023 року в Україну було ввезено кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 37,5 тис. т на $33,2 млн. У липні поставлено 3,94 тис. т (-53,5% м./м.) на $3,67 млн (-48,8% м./м.). Також імпортовано інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) 42,1 тис. т на $32,91 млн, у липні – 8,55 тис. т (-18,5% м./м.) на $32,91 млн (-25,7% м./м.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату інші прутки та бруски з легованих сталей, порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 10,5 тис. т на $17,24 млн. За липень поставки такої продукції в Україну впали на 50,6% у порівнянні з попереднім місяцем – до 1,1 тис. т, а в грошовому виразі – на 55,4% м./м. – до $1,86 млн.

Найбільшими постачальниками кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі є Туреччина – 62,9% в грошовому еквіваленті. Серед основних експортерів інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Болгарія – 65,8% та 25,8% відповідно. Німеччина (52,7%) та Туреччина (18,3%) відвантажили понад 70% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей.

Як прогнозував раніше аналітик GMK Center Андрій Глущенко, у довгостроковій перспективі імпорт прокату буде збільшуватися, особливо у час післявоєнної відбудови. Імпортні постачання стануть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. У короткостроковій перспективі можна очікувати, що обсяги імпорту стабілізуються на певному рівні, який враховуватиме існуючі логістичні обмеження в умовах війни.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.