Україна у листопаді скоротила імпорт довгого прокату на 45% м./м.

Україна за підсумками листопада 2023 року скоротила імпорт довгого прокату на 45% порівняно з жовтнем 2023 року – до 10,13 тис. т. Витрати на імпорт за місяць скоротились на 36,6% м./м. – до $10,41 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з листопадом 2022 року, у листопаді 2023-го Україна скоротила витрати на імпорт довгого прокату на 5,8%. Обсяги імпорту зросли на 8,9%.

За підсумками січня-листопада 2023 року Україна спожила 158,72 тис. т імпортного довгого прокату на $164,94 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції зросли на 22,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги поставок – на 34,7%.

Найбільше в січні-листопаді 2023 року в Україну було ввезено інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) – 60,58 тис. т на $46,54 млн, у листопаді – 1,99 тис. т (-74,8% м./м.) на $1,51 млн (-73,8% м./м.). Також імпортовано кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 61,52 тис. т на $53,34 млн. У листопаді поставлено 6,24 тис. т (-21,5% м./м.) на $5,25 млн (-16,5% м./м.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату інші прутки та бруски з легованих сталей, порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 13,85 тис. т на $24,93 млн. За листопад поставки такої продукції в Україну впали на 46,4% у порівнянні з попереднім місяцем – до 0,47 тис. т, а в грошовому виразі – на 41,9% м./м. – до $0,89 млн.

Найбільшими постачальниками кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі є Туреччина – 70,6% в грошовому еквіваленті. Серед основних експортерів інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Польща – 63,6% та 20,2% відповідно. Німеччина (40,2%) та Туреччина (19,2%) відвантажили близько 60% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей.

Як прогнозував раніше аналітик GMK Center Андрій Глущенко, у довгостроковій перспективі імпорт прокату буде збільшуватися, особливо у час післявоєнної відбудови. Імпортні постачання стануть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. У короткостроковій перспективі можна очікувати, що обсяги імпорту стабілізуються на певному рівні, який враховуватиме існуючі логістичні обмеження в умовах війни.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.