Україна у квітні збільшила імпорт довгого прокату в 2,2 раза м./м.

Україна за підсумками квітня 2023 року збільшила імпорт довгого прокату у 2,2 раза у порівнянні з березнем 2023 року – до 11,13 тис. т. Витрати на імпорт за місяць зросли на 56,8% м./м. – до $11,8 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з квітнем 2022 року, у квітні 2023-го Україна збільшила витрати на імпорт довгого прокату у 2,6 раза. Різницю обсягів імпорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.

За підсумками січня-квітня 2023 року Україна спожила 30,27 тис. т імпортного довгого прокату на $37,28 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції скоротилися на 24% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги поставок – на 35,6%.

Найбільше в січні-квітні 2023 року в Україну було ввезено інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) – 18,11 тис. т на $14,9 млн. У квітні поставлено 8,53 тис. т (+4,8% рази м./м.) на $6,84 млн (+6,7 раза м./м.). Також імпортовано 5,44 тис. т інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) на $8,65 млн, у квітні – 1,12 тис. т (-37% м./м.) на $1,68 млн (-18,1% м./м.).

На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату в першому кварталі поточного року був дріт з легованих сталей (код УКТЗЕД – 7229) – 2,16 тис. т на $3,54 млн. За квітень поставки такої продукції в Україну впали на 16,7% у порівнянні з попереднім місяцем – до 439 тис. т, а в грошовому виразі – скоротилися 18,1% м./м. – до $716 тис.

Найбільшими постачальниками інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Болгарія – 62,8% та 28,3% відповідно в грошовому еквіваленті. Німеччина (64,3%) та Туреччина (14,7%) відвантажили понад 70% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей. Основними постачальниками дроту є Німеччина та Китай – 50,1% та 26,4%, відповідно.

Зазначимо, внаслідок російського вторгнення в Україну на тимчасово окупованій територій залишилося кілька металургійних підприємств, серед яких найбільші металургійні комбінати «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча. Підприємства, розташовані на підконтрольній Україні території, працюють з низьким завантаженням через проблеми з логістикою, несприятливу кон’юнктуру на світових ринках сталі. До недавніх пір негативний вплив на місцевих металургів спричиняли перебої з енергопостачанням внаслідок обстрілів військами РФ української енергоінфраструктури, але зараз ситуація стабілізувалася.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.

Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.