Україна прагне зберегти «торговельний безвіз» з ЄС до кінця 2025 року

Україна на засіданні Ради асоціації наголосила на важливості продовження автономних торговельних преференцій ЄС до кінця 2025 року. Про це повідомив Офіс віцепремʼєрки з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

Також українська сторона підкреслила важливість якнайшвидшого перегляду положень про поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA) відповідно до статті 29(4) Угоди про асоціацію.

У спільному пресрелізі за результатами 10-го засідання Ради асоціації Україна-ЄС йдеться, що дія автономних торговельних заходів (ATM), запроваджених Євросоюзом для підтримки українського експорту після початку повномасштабного вторгнення РФ, завершиться 5 червня цього року. До періоду внесення змін в угоду про DCFTA в рамках Угоди про асоціацію можуть бути введені проміжні рішення.

Раніше «Європейська правда» із посиланням на одного із європейських посадовців, обізнаного з перебігом перемовин щодо торгівлі між сторонами, повідомила, що ЄС не запроваджуватиме нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинних.

За словами джерела, після 5 червня поточного року умови торгівлі повернуться до довоєнних. Як зазначив європейський посадовець, також закінчаться й обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця тощо.

Водночас потім ЄС разом з українською стороною запропонує деякі сприятливі для України зміни. Європосадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту до блоку, таких, як сталь.

Далі Євросоюз, зазначає джерело, продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для сторін умови торгівлі та підтримати українську економіку в умовах війни.

«Європейський ринок надзвичайно важливий для українських металургів. На ринок ЄС відправляється дві третини експорту сталі з України. Тому непродовження дії безмитної торгівлі є одним з ключових ризиків для вітчизняного ГМК. Якщо проти української сталі буде відновлено тарифні квоти, це змусить переорієнтувати наш експорт в інші регіони. Це рівносильно скороченню експорту, оскільки українська продукція не має такої цінової переваги, щоб дозволити дорожчі морські постачання та конкуренцію з азійською або російською продукцією, ба більше – в жорстких умовах торгових війн. Під питанням близько 2 млн т готової стальної продукції з України», – зауважує головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

За його словами, ЄК рекомендувала подовжити термін звільнення України з дії тарифних квот при імпорті сталі.

«Чекаємо на зважене рішення Європарламенту щодо цього питання», – зазначає Андрій Тарасенко.

Він підкреслив, що також дуже важливим є звільнення України з-під дії CBAM. Якщо цього не станеться, вже наступного, 2026 року під загрозою опиниться весь український експорт довгого прокату і квадратної заготовки до ЄС.

Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна очікує продовження «транспортного безвізу» (угоди між Україною і ЄС про вантажні перевезення автотранспортом) до кінця 2025 року.

У травні 2024-го Рада ЄС схвалила продовження пільгової торгівлі з Україною ще на рік – до 5 червня 2025-го. Щодо подальшого формату торговельних відносин України з Євросоюзом, були встановлені попередні домовленості, що умови безмитної торгівлі будуть інтегровані в Угоду про асоціацію з ЄС.

Нагадаємо, як йдеться у дослідженні GMK Center, внесок ГМК, включно з ланцюжками постачань, у ВВП України торік збільшився до 7,2%. (5,7% у 2023-му). Вітчизняний металургійний сектор є частиною європейської металургії, оскільки включений до європейських ланцюжків постачань. Частина ЄС в експорті сталі з України склала 64% у 2024 році.