Між Україною та Європейським Союзом можливий діалог для пом’якшення дії на вітчизняних експортерів «прикордонного вуглецевого коригування» (Carbon Вorder Аdjustment, СВА).
Про це йдеться в дослідженні «Оцінка впливу Carbon Вorder Аdjustment на український експорт», підготовленому аналітиками GMK Center.
Зараз простежуються три варіанти зниження шкоди від запровадження CBA:
Нагадаємо, Україна має намір наполягати на індивідуальному підході під час формування «дорожньої карти» з реалізації European Green Deal. Це дасть змогу віднайти компроміс між завданнями «Зеленої» угоди і можливостями України з її реалізації.
У середині серпня Кабмін спільно з представниками бізнесу, громадськості та експертів напрацював попередні пропозиції для створення спільної з ЄС «дорожньої карти». Їх планується закріпити на Саміті Україна – ЄС в жовтні.
European Green Deal передбачає скорочення викидів парникових газів у Євросоюзі на 40% до 2030 року. А до 2050 року – перехід до нульових викидів парникових газів. Зараз Єврокомісія розглядає можливість посилити вимогу щодо скорочення викидів парникових газів до 50% до 2030 року.
За розрахунками GMK Center, у разі запровадження Євросоюзом Carbon Вorder Аdjustment платежі українських гірничо-металургійних компаній під час експорту продукції до ЄС можуть сягнути €397,9 млн на рік.
Загалом щорічний збиток українських експортерів від Carbon Вorder Аdjustment перевищить €566 млн.
Детальніше проблема впливу СВА на український експорт обговорюватиметься 17 вересня на круглому столі про запровадження механізму Carbon Border Adjustment, організованому Європейською Бізнес Асоціацією та European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition (ERCST).
Металургійна компанія ArcelorMittal, японська Mitsubishi Heavy Industries (MHI та партнери оголосили, що почали експлуатацію пілотної…
Виробництво в будівельному секторі Європейського союзу за підсумками березня 2024 року скоротилось на 0,1% у…
Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» (УМП), яке є повноважним представником підприємств гірничо-металургійного комплексу України, спростовує інформацію, поширену…
Коефіцієнт використання доменних потужностей серед 247 китайських виробників сталі 10-16 травня в середньому склав 88,57%,…
Малі та середні сталеливарні підприємства (МСП) Німеччини потребують конкурентоспроможних цін на електроенергію та спрощення умов…
Китай має намір зменшувати залежність від імпортної залізорудної сировини. У 2024 році внутрішні гірничодобувні компанії…