Дізнатись більше
Однак брухтовики попереджають про серйозні складнощі використання такого брухту, серед яких його низька комерційна привабливість
Українські брухтозаготівельники оцінюють загальний обсяг військової техніки та спорядження, які можуть бути переведені до категорії металобрухту, у 18-20 тис. т. Про це написав виконувач обов’язків голови Експертно-наукової ради Української асоціації вторинних металів («УАВтормет») Олександр Шейко у своїй колонці для “Нового времени”.
В асоціації розробили спеціальну методику розрахунків потенційних обсягів металобрухту, який може утворитися внаслідок утилізації військової техніки. Методика враховує частку пошкодженої української та трофейної техніки, яка відновлюється, ремонтується та розбирається на запасні частини підрозділами ЗСУ, має складні логістичні ситуації та напрямки, а також враховує інші фактори економічного та технологічного характеру.
«Проведені дослідження показали, що структура утворення металобрухту внаслідок можливої утилізації трофейної техніки складається з танків (до 30%), броньованої техніки для перевезення піхоти (до 40%), автомобільного транспорту різного призначення (до 15%) та іншої техніки, включаючи авіаційну (до 15%)», – пише Олександр Шейко.
Проте зі збутом металобрухту та його переробкою є суттєві складнощі. Так, з одного боку, діють високі експортні мита на вивіз брухту. З іншого – низька комерційна привабливість, законодавчі обмеження та мінімальна рентабельність.
Насамперед варто зазначити, що згідно з чинним законодавством знищена чи пошкоджена військова техніка (зокрема трофейна) є державною власністю. Її утилізація проводиться під контролем Міноборони чи уповноважених структур.
Високолеговані марки сталі в Україні до війни могла переробляти одна металургійна компанія та ливарні цехи підприємств військово-промислового комплексу. Нині ж, з урахуванням обмеженої роботи підприємств, потреби у такому вигляді брухту мінімальні, а сама переробка – специфічний та складний процес.
«У цих умовах подібна виробнича діяльність в Україні практично відсутня», – резюмує Олександр Шейко.
Як повідомляв GMK Center, “УАВтормет” просила Міністерство стратегічних галузей промисловості України врегулювати утилізацію металобрухту, який утворився внаслідок воєнних дій на території країни. Поки що асоціація не отримала жодної відповіді від Мінстратегпрому на своє звернення.
Також асоціація раніше висловила сумніви щодо поширеного ЗМІ твердження, що вага всієї знищеної російської техніки, яку можна переплавити на брухт, становить 85 тис. т. На думку «УАВтормет» цей показник значно нижчий, оскільки частина трофейної військової техніки відновлюється, ремонтується та розбирається на запасні частини . Частка такої техніки може сягати 20-40%.
