Втрати держкомпаній від такого рішення брухтовики оцінюють у 450-500 млн грн

Українська асоціація вторинних металів («УАВтормет») наполягає на врахуванні позиції брухтозаготівельної галузі під час ухвалення рішення про заборону експорту металобрухту. У разі прийняття такого рішення можна очікувати розбалансування ринку та значних фінансових втрат усіх учасників ринку й держави. Зокрема, держбюджет може недоотримати близько 930 млн грн (€29 млн) від сплати експортного мита, а економіка країни втратить валютних надходжень у розмірі не менше $125-130 млн.

Про це йдеться у зверненні асоціації до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

У листі вказується, що заборона експорту брухту може призвести до того, що підприємства галузі втратять ще 2,5 тис. робочих місць на додачу до 5 тис., які були втрачені раніше після запровадження експортного мита в €58/т.

За оцінками асоціації, заборона на вивіз металургійної сировини також вдарить по держкомпаніях.

«Державні підприємства, а саме «Укрзалізниця», «Укроборонпром», «Енергоатом», «Нафтогаз», отримають суттєві прямі збитки, реалізуючи металобрухт за значно заниженими цінами металургійним підприємствам, які можна оцінити в 450-500 млн грн», – каже Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».

Також зазначається, що експорт брухту став дієвим стимулом для розвитку та зростання брухтозаготівельних ринку, у результаті чого формується справедливе ціноутворення, з’являється сенс підписання довгострокових контрактів з фіксованими обсягами поставок із внутрішніми споживачами та ін. Крім того, обсяги експорту не перевищують 10% від загальних обсягів заготівлі металобрухту.

Відзначимо, що в нещодавньому зверненні до Дениса Шмигаля «УАВтормет» наполягав на експертизі Мінстратегпрому та Мінекономіки в питанні заборони експорту брухту до кінця 2023 року.

Нагадаємо, 12 червня ОП «Укрметалургпром» розмістило відкритий лист до прем’єра з проханням ввести тимчасову заборону на експорт металобрухту до кінця 2023 роки для збереження стабільної роботи вітчизняних металургійних підприємств. Пізніше цю ініціативу публічно підтримали «Інтерпайп» і «АрселорМіттал».