Турецькі споживачі плоского прокату закликають переглянути антидемпінгові мита

Захисні заходи та високі тарифи щодо імпорту викликали зростання витрат у ряді галузей

Антидемпінгові мита на г/к прокат з Китаю, Індії, Японії та РФ та високі тарифи на імпорт спричинили зростання витрат для споживачів цієї продукції у Туреччині та призводять до зростання інфляції. Таку думку висловив Алі Ерен, член правління Турецької федерації машинобудування і член Стамбульської промислової палати, повідомляє Ekonomim.

За його словами, орієнтовані на експорт галузі, такі як виробництво труб, побутової техніки, автомобілебудування, суднобудування і машинобудування, які використовують плоский прокат як сировину, відчувають певні труднощі як з погляду виробництва, так і експортної діяльності. На ці сектори припадає чверть турецького експорту.

Наразі сектор плоского прокату країни, попри те, що продовжуються інвестиції та збільшення потужностей, за словами Алі Ерена, не відповідає очікуванням інших галузей щодо якості, термінів постачань та ціни на внутрішньому ринку, і не може замінити імпорт.

Ерен вказав, що металургія країни зберігає залежність від імпорту як у сегменті напівфабрикатів, так і плоского прокату. На його думку, виробники прокату зосереджуються на імпорті слябів замість того, щоб збільшувати використання потужностей з виплавки сталі – наразі воно становить 65%. Торік країна імпортувала
2,8 млн т слябів на суму $1,6 млрд.

Окрім обмежень на імпорт г/к листового прокату також збільшився експорт цієї продукції до ЄС. Представник асоціації машинобудування зауважує, що це призвело до зниження його доступності на внутрішньому ринку й ускладнило ситуацію для турецьких споживачів цієї металопродукції.

Високі митні збори та захисні заходи, зауважив Алі Ерен, серйозно впливають на ланцюжок постачань, послаблюють конкурентоспроможність галузей-споживачів плоского прокату та відбиваються на цінах готової продукції. Він закликав до перегляду цих заходів та підкреслив важливість підтримки стратегічних інструментів, таких як режим переробки на внутрішньому ринку.

Нагадаємо, що Туреччина у жовтні поточного року ухвалила рішення запровадити антидемпінгові мита на імпорт гарячекатаного листового прокату походженням з Китаю, Індії, Японії та Росії. Розмір мит становитиме від 6,10% до 43,31% від вартості CIF (вартість, страхування та фрахт). Найвищі тарифи накладено на китайську продукцію, що була визнана найбільш загрозливою для турецького ринку. Для китайських виробників передбачені мита від 15% до 43%, тоді як для імпорту з Росії, Індії та Японії встановлені мита від 6% до 9%.