Thyssenkrupp готує тендер на постачання водню для меткомбінату у Дуйсбурзі

Сталеливарний підрозділ прагне отримати 104 т водню вже у 2028 році

Thyssenkrupp готує тендер на закупівлю до 151 тис. т/рік відновлюваного та низьковуглецевого водню за 10-річними контрактами на очікувані обсяги починаючи з 2028 року для меткомбінату в Дуйсбурзі. Про це повідомляє S&P Global.

Планується, що меткомбінат отримає 104 тис. т водню у 2028 році, з подальшим збільшенням до 143 тис. т/рік у 2029-2035 рр. Досягнення обсягу у 151 тис. т на рік очікується у 2036-2037 роках.

Запропоновані на тендер обсяги повинні відповідати вимогам Директиви ЄС з відновлюваної енергетики щодо водню відповідно до чинних положень щодо скорочення викидів CO2.

Перший етап тендеру розпочнеться в лютому поточного року, коли зацікавлені компанії отримають запити на інформацію, повідомили S&P Global в компанії. У другому кварталі 2024-гоThyssenkrupp випустить запити на пропозиції, в третьому кварталі – запит на котирування. Ціна на водень визначатиметься в ході тендерного процесу.

Сталеливарний завод в Дуйсбурзі на ранній стадії буде підключений до запланованої національної мережі водневих трубопроводів Німеччини.

Компанія планує завершити будівництво своїх установок прямого відновлення на меткомбінаті, які використовуватимуть “чистий” водень, до кінця 2026 року. Очікується  виробництво 2,5 млн т DRI на рік.

Як зауважує Hydrogen Insight, це другий тендер на постачання екологічно чистого водню, оголошений приватною компанією в Європі. Першим було оголошення TotalEnergies щодо 500 тис. т/рік до 2030 року для своїх європейських нафтопереробних заводів. Він був запущений у вересні 2023-го.

Нагадаємо, що декарбонізація сталеливарної промисловості й надалі залишатиметься провідною темою у 2024 році, йшлося у прогнозі Fastmarkets. Вирішальне значення у цьому процесі матимуть достатнє постачання екологічно чистого водню та енергії з відновлюваних джерел за конкурентними цінами. Як зазначається, поточні ціни на водень становлять близько €5/кг, втім вони мають бути набагато нижчими, аби стати комерційно прийнятними для виробництва сталі.