Steel Dynamics купуватиме «зелену» електроенергію у NextEra Energy Resources

Американський виробник сталі Steel Dynamics оголосив про підписання угоди щодо купівлі енергії із відновлюваних джерел (RPPA) з дочірньою компанією NextEra Energy Resources.  Про це йдеться у повідомленні на сайті Steel Dynamics.

Компанія придбає 308 МВт електроенергії, яка буде вироблятися новою вітровою електростанцією в окрузі Скаррі, штат Техас.

Ця RPPA є найбільшою у своєму роді для сталеливарної промисловості в Північній Америці, проєкт знаменує значний прогрес у досягненні цілей компанії щодо декарбонізації.

Очікується, що після введення в експлуатацію вітроелектростанція вироблятиме приблизно 1,1 млн МВт·год електроенергії на рік, що еквівалентно 16% її споживання сталеливарними заводами Steel Dynamics у 2022 році. Це перевищує мету компанії використовувати 10% електроенергії  із відновлювальних джерел до 2025-го. Окрім того, очікується, що це сприятиме довгостроковому зниженню інтенсивності викидів парникових газів Scope 2.

«Завдяки нашому виробництву сталі в електродугових печах, північноамериканському бізнесу з переробки та циклічній моделі виробництва Steel Dynamics уже є лідером у виробництві сталевої продукції з низьким вмістом вуглецю. Викиди парникових газів наших меткомбінатів є одними з найнижчих у галузі в усьому світі. Ця інвестиція є значним кроком вперед на нашому шляху до вуглецевої нейтральності», – зауважив Марк Д. Міллетт, голова правління та головний виконавчий директор компанії.

Нова вітрова електростанція буде розроблена NextEra Energy Resources та експлуатуватиметься цією компанією. Очікується, що вона буде введена в експлуатацію до кінця 2024 року.

Нагадаємо, що Steel Dynamics за підсумками другого кварталу 2023 року збільшив чистий прибуток на 27,5% у порівнянні з попереднім кварталом – до $812 млн. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року показник скоротився на 32,3%. Обсяг продажів компанії за квітень-червень 2023-го становив $5,1 млрд. Операційний дохід сталеливарного підрозділу за цей період склав $706 млн, оскільки постачання сталі залишилися стабільними на рівні 3,2 млн т, а зростання цін на сталь компенсували збільшення витрат на брухт.