Що потрібно знати бізнесу про форс-мажорні обставини

Експерт пояснює юридичні наслідки рішення Верховної Ради прирівняти карантин до форс-мажору

Український бізнес турбувало питання необхідності визнання карантину форс-мажорною обставиною, що дало би змогу принаймні зменшити його негативний вплив на бізнес на підставі відповідних пунктів у комерційних договорах. У вівторок, 17 березня, Рада визнала запровадження карантину форс-мажорною обставиною.

За словами Івана Нікітченка, директора юридичної компанії Crane IP Law Firm, карантин як такий не є форс-мажором. Його запровадження не має прямого впливу на більшість галузей і підприємств – на відміну від військових дій, повені та ін.

У ситуації з карантином найбільше постраждають транспортні компанії міжнародних і міжміських пасажирських перевезень, ТРЦ і компанії сфери розваг, івент- та концертні компанії. Натомість служби доставки, таксі, аптеки навпаки, матимуть більший попит.

Перелік форс-мажорних обставин наведено в ст. 14 (1) Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».

«Це не є вичерпним переліком – постраждала сторона може самостійно заявити про інші обставини, які не суперечать законодавству та узгоджені сторонами в договорі», – уточнює Іван Нікітченко.

Відносини між суб’єктами підприємницької діяльності регулюються договором (угодою) між сторонами. У тому числі зазначеним у них пунктом про форс-мажорні обставини. Тому насамперед слід дивитися, як у договорі прописаний перелік обставин непереборної сили.

Як зазначає юрист, також треба підготувати перелік документів і доказів того, що наслідки, спричинені запровадженням карантину, привели до неможливості виконання своїх зобов’язань. Це, наприклад, закриття пунктів пропуску на кордоні, яке призвело до затримки доставки вантажу, або скасування рейсів авіакомпанією. Далі потрібно звернутися в ТПП для отримання відповідного сертифікату (в Україні або країні виникнення форс-мажору).

«Але першочергово потрібно постаратися домовитися з контрагентом і вчасно його попередити про виникнення труднощів і попросити перенести термін виконання замовлення або повернення сплаченого авансу. Звернення до ТПП – це також витрати, грошові (калькулятор вартості сертифіката розміщений на сайті ТПП) і тимчасові (для бізнесу сертифікат видається протягом 7 робочих днів)», – наголошує Іван Нікітченко.

Нагадаємо, що раніше своє пояснення щодо карантину та визнання його форс-мажорною обставиною дали в ТПП України. Зокрема, необхідно розуміти, чи призвела ця обставина до конкретних обмежувальних заходів і наслідків, які могли стати причиною неможливості виконання зобов’язань. Відповідно до Регламенту ТПП форс-мажорні обставини встановлюються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за кожним окремим договором.