Регуляторні правила ЄС стають викликом для української промисловості – «Метінвест»

Вітчизняний бізнес, зокрема, вже стикається з проблемами, пов’язаними із CBAM

Зараз Євросоюз очікує від України імплементації європейського законодавства, однак це може створити серйозні виклики для окремих галузей, зокрема металургії, що можуть опинитися під загрозою через жорсткі регуляторні вимоги.

Про це розповів керівник офісу гендиректора «Метінвесту» Олександр Водовіз під час заходу «Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція» від видання NV.

«Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Наприклад, якщо ЄС очікує від нас ухвалення екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку. За наявності ресурсів ми готові інвестувати в модернізацію, привести виробництво до європейських екологічних стандартів і рухатися до повноцінної інтеграції», – зазначив він.

У ЄС працює система торгівлі викидами вуглецю, водночас металургійні підприємства отримують частину квот безплатно. Україна вже запровадила моніторинг і звітність щодо викидів і готується запустити власну систему торгівлі ними.

Втім, зазначає Олександр Водовіз, ідея створення фонду, куди підприємства сплачуватимуть кошти, а потім хтось розподілятиме їх на декарбонізацію, не витримує критики.

«Ми виступаємо за інтеграцію з європейською системою торгівлі квотами, де діє чіткий і прозорий механізм: сплачені за викиди кошти повертаються підприємствам у вигляді підтримки на декарбонізацію», – додав він.

Український бізнес уже стикається з викликами, пов’язаними з механізмом транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Першими наслідками від його запровадження є ускладнення імпорту продукції до ЄС через додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. Невизначеність щодо CBAM однаково стосується не лише металургії, а й інших галузей.

На думку Олександра Водовіза, одне з можливих рішень для України – змінити підхід до фінансування декарбонізації важкої промисловості. Можна запровадити модель, за якої CBAM-платежі за українську продукцію акумулюватимуться на спеціальних рахунках у ЄС і спрямовуватимуться на проєкти декарбонізації вітчизняних виробників, які працюють за євростандартами. Такий підхід дасть змогу зменшити негативний вплив механізму на економіку України, зберегти можливості для модернізації галузі, стимулюючи попит на європейські технології й обладнання.

У середньому металургійний завод у Європі отримує на декарбонізацію приблизно €1 млрд, проте в українських підприємств таких ресурсів немає.

«Маємо вибір: або закрити частину бізнесу, або отримати для України відтермінування щодо декарбонізації. Ми працюємо в умовах війни: під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. У таких умовах металургійні підприємства Європи просто не змогли б працювати. Тому ми говоримо європейським партнерам: ми готові рухатися за вашими правилами, але нам потрібні певні преференції, щоб підготуватися до цих вимог», – пояснив Олександр Водовіз.

Нерівні умови конкуренції для українських металургів також створює російська продукція, яка ще присутня на ринку ЄС. Керівник офісу гендиректора «Метінвесту» вважає: потрібні остаточні обмеження на залізорудну сировину і сляби з РФ. Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до Євросозу більше ніж на €1 млрд за 4 роки.

Нагадаємо, що «Метінвест» попри війну продовжує інвестувати в розвиток «зеленої» металургії у Кривому Розі. Компанія запускає другий проєкт із модернізації Північного ГЗК для виробництва DR-окатків.