Промисловці ЄС закликають розширити CBAM на переробні сектори

Європейські промисловці посилюють тиск на регуляторів ЄС із вимогою розширити механізм CBAM на переробні сектори, включаючи продукцію зі сталі та алюмінію. Відповідну позицію викладено у спільній заяві галузевих асоціацій на чолі з EUROFER.

У документі наголошується, що чинна модель CBAM охоплює лише базові матеріали та не враховує значну частину ланцюга доданої вартості. У результаті імпорт готової продукції, яка не підпадає під дію механізму, створює конкурентні переваги для зовнішніх постачальників і посилює тиск на європейських виробників.

За оцінками асоціацій, це формує ризик зміщення витоку вуглецю у переробні сегменти та може призвести до деіндустріалізації окремих галузей. Водночас це підриває стимули для інвестицій у декарбонізацію та знижує ефективність кліматичної політики ЄС.

Позицію EUROFER підтримують і провідні гравці ринку. Металургійні компанії, зокрема ArcelorMittal, thyssenkrupp та voestalpine, вказують на ризик обходу CBAM через імпорт готової продукції. У свою чергу, представники дистрибуції та переробки сталі наголошують на необхідності поширення механізму на ширший спектр виробів, щоб захистити внутрішній ринок.

Схожі сигнали надходять і з алюмінієвої галузі, де компанії попереджають про можливу втрату частини переробних потужностей у разі збереження чинних правил.

У заяві підкреслюється, що розширення CBAM має відбутися швидко та охопити ключові сегменти переробного сектору, щоб забезпечити рівні умови конкуренції по всьому ланцюгу створення вартості.

Загалом європейський бізнес сходиться на тому, що без доопрацювання механізм не зможе виконати свою функцію та ризикує посилити структурні проблеми промисловості замість їх вирішення.

Нагадаємо, СВАМ призведе до суттєвих втрат для української економіки: падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Європейської комісії на рівні -0,01% ВВП.