Парламент пропонує дозволити ЕКА страхувати інвестиції від воєнних ризиків

Народні депутати пропонують розширити можливості Експортно-кредитного агентства (ЕКА), зокрема дозволивши здійснювати страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. Про це повідомив у Facebook заступник голови парламентського комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Таку норму містить законопроєкт №9015, зарєєстрований у парламенті 14 лютого 2023 року.

«Це важливий крок для відновлення промисловості. Адже беззаперечна перепона для створення, відновлення чи розширення підприємства – ризик його руйнування внаслідок бойових дій», – написав нардеп.

Як зазначив Дмитро Кисилевський, зараз послуга страхування інвестицій від воєнних ризиків потенційно доступна для іноземних інвесторів, які можуть застрахувати свої інвестиції в Україну через MIGA (підрозділ Світового банку) або американську DFC – співпрацю з ними координує Міністерство економіки.

Для українських компаній цей механізм недоступний, що, на думку заступника голови профільного комітету ВР, є проблемою. За даними Держстату, у 2021 році 69% всіх капітальних інвестицій були здійснені за рахунок власних коштів підприємств та організацій. Водночас в умовах війни саме внутрішні інвестиції є більш ймовірними та потребуватимуть страхування.

Законопроєкт пропонує рішення проблеми через Експортно-кредитне агентство. Згідно з чинним законодавством, ЕКА страхує експортні контракти та має право страхувати інвестиції з України в інших країнах. Новий законопроєкт передбачає розширення його можливостей на страхування інвестицій в Україну.

«Після прийняття закону і затвердження необхідних нормативних актів Кабміном і Нацбанком український інвестор зможе звернутися безпосередньо в ЕКА або в один з банків чи страхову компанію, які співпрацюють з ЕКА, і оформити страховку. Приблизно так сьогодні працює механізм страхування експортних контрактів, який здійснює ЕКА», – зауважив Дмитро Кисилевський.

Водночас законопроєкт передбачає, що таке страхування здійснюється виключно за умови спрямування інвестицій на створення об’єктів та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.

Як повідомляв GMK Center, Україна має п’ять пріоритетів екстреного відновлення у 2023 році – енергетика, житло, розмінування, критична соціальна інфраструктура та допомога приватному бізнесу. На вказані цілі планується залучити $17 млрд, заявив прем’єрміністр Денис Шмигаль. Очільник уряду висловив сподівання, що нещодавно створена координаційна платформа донорів відіграє важливу роль у залученні зазначеної суми окрім фінансування дефіциту держбюджету на $38 млрд.