Нові контрольні показники ETS є занадто жорсткими для сектору алюмінію

Галузева асоціація European Aluminium відкрито попереджає, що нові контрольні показники ETS на 2026–2030 роки можуть виявитися надто суворими для деяких секторів європейської алюмінієвої промисловості. На це звертає увагу Марош Дурка, регіональний менеджер із продажу польської Grupa Kęty.

На його думку, ця дискусія необхідна, оскільки починає виникати небезпечний розрив між кліматичними амбіціями блоку та промисловою реальністю.

Якщо Європа хоче уникнути деіндустріалізації, зазначає експерт, нові контрольні показники повинні відповідати приблизно таким критеріям:

• спеціальний контрольний показник для переробки алюмінію, оскільки вона має зовсім іншу технологічну реальність,
• різний розгляд різних процесів (первинний алюміній, переплавка, прокатка тощо), оскільки вони не мають однакового шляху декарбонізації,
• відображення комерційно доступних технологій у контрольних показниках,
• повільніше скорочення безкоштовних квот там, де немає реальної альтернативи
• підтримка інвестицій, а не суто покарання — ETS не може функціонувати лише як «палиця»,
• захист європейської системи переробки від витоків,
• реалістичне узгодження ETS і CBAM.

Зауважимо, у позиційному документі European Aluminium, оприлюдненому в травні поточного року, сектор працює за умов, які принципово обмежують ефективність одностороннього ціноутворення на вуглець, — алюміній торгується в усьому світі, його ціни встановлюють на Лондонській біржі металів (LME). Окрім того, метал виготовляють за допомогою високоенергоємних або енергоємних процесів з обмеженими комерційно вигідними проривними технологіями, доступними в короткостроковій і середньостроковій перспективі.

«Без цілеспрямованих реформ ETS ризикує прискорити деіндустріалізацію, скоротити інвестиції, підірвати циркулярну економіку та замінити низьковуглецеве європейське виробництво більш вуглецевомістким імпортом», — зазначили в European Aluminium.

Там вважають, що ETS повинна розвиватися в систему, яка одночасно підтримує декарбонізацію, промислову стійкість і стратегічну автономію, зберігаючи інструменти, які довели ефективність у запобіганні витоку вуглецю.

Нагадаємо, що шість країн просять ЄС захистити важку промисловість від витрат на викиди вуглецю. Чехія, Болгарія, Польща, Румунія, Греція та Словаччина закликали до збільшення кількості вуглецевих дозволів у межах ETS.