Німеччина вже витратила на боротьбу з енергокризою €440 млрд

Німеччина за 9 місяців від початку початку війни в Україні витратила €440 млрд на боротьбу з енергокризою. Це сукупний обсяг програм фінансової допомоги та схем, які уряд країни запустив для підтримки енергетичного сектору країни після зростання цін та втрати газу з РФ як основного постачальника, підрахувало агенство Reuters.

Ця цифра вже майже зіставна із близь €480 млрд, які Німеччина з 2020-го спрямувала на захист своєї економіки від впливу пандемії коронавірусу.

Зокрема, Німеччина тепер купує газ на більш дорогому, спотовому енергоринку, аби замінити частину російських поставок. Також влада намагається створити альтернативи паливу з РФ – СПГ та енергія з відновлюваних джерел.

За словами Стефана Кутса, віцепрезидента Кільского інституту світової економіки, зараз німецька економіка перебуває в критичному становищі, оскільки немає певності щодо енергопостачання в майбутньому.

У мінекономіки країни, яке відповідає за енергобезпеку, у відповідь на запит Reuters зауважили, що продовжують працювати над диверсифікацією поставок, і важливою частиною цього є СПГ-термінали.

За даними Міжнародного валютного фонду, більш дорога енергія дійсно буде проблемою для німецької економіки. Як уже прогнозується, у 2023 році економіка Німеччини скоротиться найбільше серед країн G7. За даними Кільского інституту світової економіки, витрати Німеччини на імпорт енергії у 2022 та 2023 роках загалом зростуть на €124 млрд у порівнянні зі зростанням на €7 млрд у 2020 та 2021 роках. Це є серйозною проблемою для енергоємних галузей країни.

Кошти, виділені на боротьбу з енергокризою, зокрема, включають чотири пакети допомоги вартістю €295 млрд; €51,5 млрд спрямували на порятунок енергетичної компанії Uniper, €14 млрд – на підтримку Sefe, раніше відомої як Gazprom Germania.

Німеччина хоче, щоб до 2030-го на відновлювані джерела енергії припадало щонайменше 80% виробництва електроенергії у порівнянні з 42% у 2021-му. Проте зважаючи на темпи реалізації, ця мета ще є далекою. Так, минулого року Німеччина встановила лише 5,6 ГВт сонячних генеруючих потужностей і 1,7 ГВт – наземних вітрових.

Згідно зі звітом федерального уряду та земель Німеччини у жовтні 2022 року, щоб досягти зазначеної мети, потужність нових наземних вітрових установок має збільшуватися до 10 ГВт на рік, сонячних – до 22 ГВт на рік.

Як повідомляв GMK Center, за даними аналітичного центру Bruegel, з вересня 2021 року країни ЄС виділили близько €600 млрд у боротьбу з енергокризою та захист споживачів від стрибків цін. Очікується, що ціни на енергоносії у Європі залишатимуться високими тривалий час, тож можуть посилюватися і проблеми для бюджетів країн. Окрім того, це підвищує ризик фрагментації європейського ринку, якщо країни, що є більш фінансово спроможними, надаватимуть більшу підтримку своїм галузям.