Нестача робочої сили стає головною проблемою українського бізнесу – Bloomberg

Брак персоналу стає головною проблемою для українського бізнесу. Призов до армії та міграція скоротили кількість робочої сили більш ніж на чверть, йдеться в статті Bloomberg.

Закон про мобілізацію, який набув чинності у травні, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великого й малого бізнесу, що складає основу економіки воєнного часу.

Для влади стає головоломкою знаходження балансу між поповненням ЗСУ і гарантуванням, що нестача людей не зашкодить економіці країни.

Проблема лише загострюватиметься, зазначає Bloomberg, адже російське вторгнення триває вже третій рік. Україна буде змушена заповнювати прогалину, яку залишили мільйони людей, що виїхали з країни, пішли до армії або загинули в бою. Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту від нового російського наступу, економіка України, яка втратила чверть виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабшати через скорочення кадрів.

За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов’язане зі скороченням кадрів, становитиме близько 27% від довоєнного рівня. Крім понад 6 млн людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що розчинилися у тіньовій економіці та ухиляються від мобілізації.

Це політичний виклик, який неможливо подолати за допомогою союзників. Люди – обмежена категорія, яка надає перевагу РФ з її величезними ресурсами.

Група «Метінвест», що налічує майже 60 тис. співробітників й прагне закрити 4 тис. вакансій, зіткнулася з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво меткомбінату «Запоріжсталь».

Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом компанії, розповіла, що пошук 89 працівників зайняв три місяці інтенсивної роботи. В мирний час він тривав би місяць. Перш ніж починати відновлювати виробничі потужності, постраждалі під час війни, компанія має спочатку набрати персонал.

«Не сировинні ресурси, не обладнання, не техніка — пріоритетне питання: хто працюватиме й чи зможемо ми знайти цих людей», – зазначила Петрук.

Процес ускладнює й те, що чоловіки неохоче йдуть працювати до великих компаній, які є мішенню для ТЦК. За словами Петрук, якось працівники військкоматів «роздавали повістки на прохідних — навіть нашим кандидатам на працевлаштування». Вона зазначила, що мобілізовано близько 15% працівників «Метінвесту».

Згідно з опитуванням, проведеним київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку 2024 року, проблема браку кадрів посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Близько половини опитаних зазначили, що відчувають дефіцит персоналу.

Результатом нестачі персоналу є різке зростання заробітних плат у воєнний час. Роботодавці підвищують виплати, щоб утримати працівників, які залишилися. Попри зниження інфляції до 3% проти 27% на піку після вторгнення, НБУ відзначив це явище у своєму звіті, передбачаючи, що заробітна плата, скоригована з урахуванням зростання цін, перевищить довоєнний рівень наступного року.

Закон про мобілізацію дає критично важливими для економіки підприємствам можливість зберегти колективи, дозволяючи бронювати до 50% своїх працівників від призову до армії. Та українці вже відчувають проблему.

Юлія Кузенкова, керівниця проєктів київської рекрутингової агенції Resorcer, зазначила, що компанії все частіше працевлаштовують чоловіків як підрядників або постачальників. Багато хто також наймає жінок на посади, які раніше обіймали переважно чоловіки.

Тетяна Петрук зазначила, що дефіцит може мати ефект доміно: зменшиться податкова база, що зрештою зашкодить військовим цілям. Бізнес буде змушений скоротити виробництво.

Нагадаємо, що згідно із квітневим дослідженням Європейської Бізнес Асоціації в партнерстві з Тетяною Пашкіною, експерткою з аналітики ринку праці, майже три чверті (74%) роботодавців в країні відчувають дефіцит кадрів.