Енергетична інфраструктура shutterstock.com
Потреби у відновленні енергетичної інфраструктури України після масованих ракетних обстрілів оцінюються приблизно в €300 млн. Про це повідомила голова комітету ВР з питань інтеграції країни до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, йдеться на сайті парламенту.
Під час зустрічі з віцепрезидентом Європейської комісії з питань міжінституційних відносин Марошем Шефчовичем, що відбулась 15 листопада, Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що з наближенням зими, коли українці дедалі гостріше відчувають наслідки російського енергетичного терору, наша держава потребує подальшої суттєвої підтримки з боку ЄС. Україна розраховує на координуючу роль ЄК у залученні підтримки держав-членів Євросоюзу.
За словами народної депутатки, потреби нашої країни включають трансформатори, комплектуючі, запасні та витратні матеріали для відновлення пошкоджених об’єктів електроенергетики. Окрім того, Україна потребує генераторів, у тому числі пересувних, запасів палива до них та різних типів акумуляторів. У разі ж критичної ситуації, за словами голови парламентського комітету, наша держава розраховувала б на можливість мінімально необхідного потоку електроенергії з ЄС до української енергомережі.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також повідомила, що минулого тижня 17 країн ЄС через Механізм цивільного захисту надіслали Україні 500 електрогенераторів.
Нагадаємо, що атаки росіян по об’єктах критичної інфраструктури у жовтні 2022 року прискорили падіння ВВП до рівня 39% у річному обчисленні. Це гірше показників, які були у вересні-серпні – 35%, заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Як повідомляв GMK Center, удари по енергоінфраструктурі ускладнили роботу ГМК. Компанії галузі працюють зі зниженням обсягів та запроваджують заходи економії електроенергії.
Глобальна металургійна компанія ArcelorMittal підтвердила свою рішучість щодо декарбонізації своїх промислових об'єктів у Франції. Компанія…
Ferrexpo, виробник залізної руди, акції якого котируються на Лондонській фондовій біржі і який веде діяльність…
Металургійний стартап Stegra (раніше відомий як H2 Green Steel) та шведська гірничовидобувна компанія LKAB досягли…
Українська промислова компанія «Інтерпайп» оголосила про призначення нового генерального директора – ним став Лука Занотті.…
В березні 2025 року промислове виробництво в Європейському Союзі (ЄС) з поправкою на сезонні зміни…
Індія за підсумками січня-квітня поточного року імпортувала близько 2,88 млн т ЗРС (дрібна фракція й…