На європейський ринок виходять азійські сляби

Російська НЛМК також шукає альтернативних постачальників для своих європейських активів

Індія та Китай нарощують експорт слябів до Європи. За 8 місяців 2022 року, за даними Eurostat, індійський експорт цієї продукції до ЄС становив 114 тис. т (95,6 тис. т у 2021 році), Китай експортував 329 тис. т напівфабрикатів (1,7 тис. т у 2021-му). Про це повідомляє «КоммерсантЪ».

Великі обсяги поставок з цих країн розпочалися в липні-серпні, основним імпортером стала Італія.

У Італії, зокрема, розташовані метзаводи української групи «Метінвест». Metinvest Trametal й Ferriera Valsider SpA використовують імпортні сляби. Раніше вони надходили з українських активів групи, проте з початком повномасштабного вторгнення РФ компанія змушена була шукати альтернативу. Італійські заводи групи, як розповів гендиректор «Метінвесту» Юрій Риженков в інтерв’ю НВ, отримують сляби для виробництва прокату від європейських та азійських постачальників, а також з Латинської Америки, також напівфабрикати  надходять із Запоріжжя. В Італії також є метзавод російського НЛМК, але він працює на брухті.

Російські сталевиробники також шукають варіанти поставок. Сляби з РФ включили до восьмого санкційного пакету ЄС. Проте повна заборона ввезення російських сталевих напівфабрикатів до ЄС набирає чинності 30 вересня 2024 року. До вказаного терміну цю продукцію можна імпортувати в обсягах на рівні поставок 2021-го (3,7 млн т на рік). Санкції вдарять переважно по групі НЛМК, що поставляє сляби на свої прокатні заводи у Європі (Бельгія, Франція, Данія, Італія). У 2021 році НЛМК ввіз на свої європейські підприємства 2,4 млн т слябів.

За даними International Steel Statistical Bureau, які наводить Fastmarkets, у 2021-му Росія поставила до Європи 3,8 млн т слябів. Група НЛМК торік поставила 1,17 млн т слябів компанії NLMK Belgium Holdings (NBH), яка включає виробників сталевої продукції у Бельгії, Італії та Франції, а також 1,96 млн т для NLMK Dansteel та активів компанії в США.

У першому півріччі 2022-го НЛМК поставила 1,89 млн т слябів компаніям групи за межами РФ. НЛМК ще з весни готувалася до заборони на імпорт сталевих напівфабрикатів у ЄС, шукаючи альтернативних постачальників.

Водночас меткомпанії з РФ розглядають азійський ринок, а саме Далекосхідний регіон, як альтернативу для переорієнтації експортних потоків своєї продукції, у тому числі слябів та квадратної заготовки (імпорт останньої до ЄС восьмим пакетом санкцій забороняється з квітня 2024 року). Йдеться про ринки Китаю, Індонезії, Таїланду, Філіппін та Республіки Корея. Як зауважує російський Інститут чорної металургії, ця товарна ніша стабільно зростає. Азія є лідером з експорту та імпорту сталевих напівфабрикатів, найбільшим експортером у регіоні є Індія.

«Восьмий пакет санкцій не передбачає негайної заборони імпорту слябів з Росії, тому він наразі не створює проблем для російського експорту. Він продовжуватиметься до того, як заборона вступить у силу через 2 роки. Два роки – великий строк, за який ситуація може суттєво змінитися. Наразі не можна передбачити, хто стане альтернативними постачальниками слябів до ЄС – усе залежатиме від подальших рішень Європейської комісії та перебігу воєнних дій в Україні», – зазначає Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.

Нагадаємо, що незадовго до оголошення восьмого пакету санкцій європейські перекатні компанії висловилися щодо імпорту російських слябів. Вони зауважували, що раніше 80% сталевих напівфабрикатів, що імпортувалися до Євросоюзу, вироблялися у РФ або Україні. Перекатники не бачать замінників російській продукції, аргументуючи це тим, що європейські меткомбінати та виробники з третіх країн не можуть забезпечити стабільні поставки. Доступними  альтернативами називали кілька підсанкційних заводів у Ірані та американських виробників, що забезпечують ринки США та Мексики.

Як повідомляв GMK Center, у рамках восьмого пакету санкцій щодо РФ Євросоюз розширив запроваджені раніше обмеження на ввезення до ЄС російської сталевої продукції. Імпорт квадратної заготовки та слябів з Росії триватиме до 2024 року в межах доволі великих імпортних квот.