shutterstock.com shutterstock.com
Декарбонізація

Механізм вимагає від імпортерів дані, які не просять від європейських виробників сталі

Європейський механізм транскордонного регулювання викидів вуглецю CBAM зіштовхується із запереченнями з боку сталеливарної промисловості за межами ЄС, зокрема, до нього мають низку зауважень металурги Японії. Про це повідомляє SteelMint.

Японська федерація сталеливарної промисловості (JSF) вказала на певні проблеми зі CBAM. Зокрема, у JSF зауважили, що механізм вимагає від імпортерів подавати дані, які не потрібні для виробників сталі в ЄС, і це несправедливо ставить імпортні товари в невигідне становище. Окрім того, у федерації вказують, що система вимагає звітів про частку сталевого брухту та феросплавів, які використовуються у виробництві продукції, що не має нічого спільного з заходами, які вживаються, аби запобігти глобальному потеплінню.

Як повідомлялося раніше, металурги Японії також були стурбовані складністю проєкту звіту, представленого Єврокомісією. Деякі пункти також вимагають розкриття певної технічної інформації, що викликає занепокоєння щодо необхідності такої деталізації.

Якщо система звітності буде реалізована, як запропоновано, це може суттєво відбитися на експорті сталі з Японії до ЄС – наразі він складає понад 5% усього експорту країни з обсягом приблизно 1,85 млн т на рік.

Занепокоєння щодо CBAM мають металургійні групи й інших країн, таких як Південна Корея, Індія, Туреччина та Аргентина. Вони стверджують, що механізм порушує правила Світової організації торгівлі, ставить імпортні товари в невигідне становище на противагу європейським виробникам.

Нагадаємо, що у квітні 2023-го Європарламент схвалив п’ять законодавчих актів із пакета Fit for 55, який спрямований на скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030-го (у порівнянні із рівнем 1990-го), зокрема, механізм CBAM. Він буде застосовуватися з 1 жовтня 2023-го з перехідним періодом, коли обов’язки імпортера обмежуватимуться звітністю. Впровадження механізму буде відбуватися поступово, у тому ж темпі, що і поступова відмова від безкоштовних квот в ETS (2026-2034 роки).

Як повідомляв GMK Center, європейські металурги стурбовані термінами переходу до CBAM, однією із проблем вони називають недостатні можливості з постачання відновлюваної енергії. Водночас виробники сталі Південної Кореї закликали уряд переконати ЄС дозволити використання внутрішніх методів розрахунку викидів вуглецю на більш тривалий період перед повним запровадженням механізму, а Індія просить ЄС визнати її власну схему торгівлі вуглецевими кредитами (CCTS).