Металурги Європи стурбовані термінами переходу до CBAM

Європейські металурги знову висловили стурбованість щодо термінів поступового скасування безкоштовних квот у Системі торгівлі викидами (EU ETS) ЄС і запровадження транскордонного тарифу на викиди вуглецю (CBAM). Ці питання підняли на конференції, організованій Асоціацією європейських виробників сталі (EUROFER), повідомляє Argus Media.

Однією із проблем представники галузі називають недостатні можливості з постачання відновлюваної енергії. Кілька європейських виробників сталі розробили та впроваджують технології, які полегшують виробництво сталі з низьким рівнем викидів вуглецю, проте постачання відновлюваної енергії ще не може підтримати плани підприємств щодо декарбонізації до початку 2030-го. Аби досягти цілей ЄС із скорочення викидів вуглецю, потрібно приблизно 80-90 ГВт відновлюваної енергії на рік, тоді як у 2022-му було вироблено лише 6 ГВт.

Джайлз Діксон, виконавчий директор європейської асоціації Wind Europe вважає, що зростанню сектора зеленої енергетики може допомогти пришвидшення процесів отримання дозволів і погоджень, а також державна компенсація (підтримка) частини операційних витрат компаній галузі, як це передбачено американським Законом про зниження інфляції, а не виключно капітальних витрат, як це пропонує ЄС.

Окрім того, з поетапним скасуванням безкоштовних квот на викиди в EU ETS прогнозується, що ціни на вуглець в ЄС до 2030 року сягнуть €100/т CO2-еквіваленту або вище. На думку Герта Ван Поелворде, гендиректора ArcelorMittal Europe, витрати на викиди вуглецю, які підприємства понесуть протягом наступних кількох років, будуть більшими, ніж фінансування, необхідне для екологічних інвестицій. Він також зауважив, що за останні 10 років європейський металургійний сектор скоротився на 20%. Поелворде каже, що до 2030 року неможливо декарбонізувати сталеливарну промисловість ЄС, яка виробляє 80 млн т сталі на рік. Зокрема, лише на будівництво установки прямого відновлення заліза потрібно приблизно 4 роки.

Водночас представник асоціації Hydrogen Europe зазначив, що виділення безкоштовних квот на викиди в рамках ETS у минулому не стимулювало виробників втілювати заходи з декарбонізації, тому не варто продовжувати цю практику. Відповідно до дослідження, проведеного компанією CE Delft на замовлення Carbon Market Watch, європейський металургійний сектор у 2008-2019 роках отримав від ETS додатковий прибуток на суму до €16,1 млрд, оскільки у зазначений період промисловість мала більше безкоштовних квот, ніж було необхідно для покриття власних викидів.

«За нашими оцінками, у 2022 році металургійний сектор ЄС лише 6% квот купував на ринку – все інше покривалося за рахунок безкоштовних квот. Тому зменшення обсягів безкоштовних квот, звісно, призведе до зростання витрат компаній. Але з іншого боку, внаслідок введення СВАМ зростуть і витрати імпортерів, а, відповідно, і ціни на продукцію на внутрішньому ринку ЄС. Завдяки зростанню цін європейські виробники зможуть повністю або частково перекрити додаткові вуглецеві витрати. У той же час європейські виробники можуть втратити конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, де інші постачальники не мають таких же вуглецевих витрат, як в ЄС, а СВАМ не пропонує додаткових заходів для підтримки експорту» – прокоментував ситуацію аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Водночас ЄС вже офіційно повідомив членів комітету з торгівлі та довколишнього середовища Світової організації торгівлі про запровадження CBAM, пише Mint. Як йдеться у повідомленні, у середині поточного року Євросоюз запустить відповідну інформаційну компанію після ухвалення виконавчого акту про правила звітності, які будуть застосовувати у перехідний період. Вона триватиме до осені 2023-го.

Нагадаємо, що у квітні поточного року Європарламент схвалив п’ять законодавчих актів із пакета Fit for 55, який спрямований на скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030-го (у порівнянні із рівнем 1990-го). Серед схвалених актів – механізм CBAM та реформа системи торгівлі викидами у ЄС. CBAM буде застосовуватися з 1 жовтня 2023-го з перехідним періодом, коли обов’язки імпортера обмежуватимуться звітністю. Впровадження механізму буде відбуватися поступово, у тому ж темпі, що і поступова відмова від безкоштовних квот в ETS (2026-2034 роки).