Вуглецеві ринки Латинської Америки еволюціонують від добровільних до обов’язкових, оскільки країни впроваджують різні механізми, такі як податки на викиди вуглецю або системи торгівлі викидами (ETS). Про це повідомляє Argus.Media.
Чотири найбільші економіки регіону – Бразилія, Мексика, Колумбія та Чилі – вже мають систему торгівлі викидами або перебувають у процесі її розробки.
Мексика – єдина країна в регіоні, яка впровадила ETS. Вона була запущена у 2020 році у пілотному режимі та охоплює прямі викиди CO2 від стаціонарних джерел в енергетичному та промисловому секторах. Система вступила в операційну фазу у 2023-му. Уряд також працює над встановленням ціни на вуглець, окрім того, з 2014-го в Мексиці також діє федеральний податок на викиди CO2 для виробників та імпортерів палива.
Бразилія очікує на схвалення законопроєкту про створення вуглецевого ринку. Останній проєкт був поданий на розгляд сенату в грудні минулого року, проте його остаточне схвалення гальмують розбіжності щодо ролі сільськогосподарського та транспортного секторів.
Уряд Аргентини запропонував законопроєкт щодо створення ETS, аналогічній європейській, у грудні минулого року. Йдеться про те, аби уряд виділяв вуглецеві квоти кожному сектору та підсектору економіки, сумісні із цілями скорочення викидів на 2023-й та наступні роки. Проте конгрес країни зупинив затвердження цього законопроєкту, і майбутнє пропозиції залишається незрозумілим. Аргентина має чинний податок на викиди вуглецю.
Країни з меншими фінансовими ресурсами для розробки механізмів ціноутворення у як перший крок використовують розвиток добровільних програм вимірювання вуглецевого сліду та компенсацій, що, наприклад, стосується Еквадору.
Проте регіону необхідно збільшити пропозицію екологічних рішень. Профільні міністерства починають затверджувати ініціативи зі зменшення впливу на довкілля, а також відповідні стандарти сертифікації та органи валідації та верифікації, зазначив керівник Латинської Америки в Міжнародній асоціації торгівлі квотами на викиди (IETA) Каміло Трухільйо.
Нагадаємо, що Азія активізує зусилля із розвитку торгівлі квотами на викиди вуглецю. Проте вуглецеві ринки регіону наразі охоплюють лише невелику частину викидів. Торік Індонезія та Японія запустили біржі з торгівлі квотами на викиди вуглецю, Китай планував розширити чинну схему вже з 2024-го, а Індія продовжувала підготовку до цього.
Глобальний експорт залізної руди за підсумками січня-березня 2024 року зріс на 6% у порівнянні з…
Європейська комісія (ЄК) розпочала розслідування щодо китайської жерсті, щоб встановити, чи не продається імпорт до…
Китайські металургійні компанії за підсумками січня-квітня 2024 року скоротили виробництво сталі на 3% у порівнянні…
Металургійні підприємства України за підсумками квітня 2024 року збільшили експорт довгого сталевого прокату на 7,6%…
Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», що входить до складу «Метінвест Покровськвугілля», за підсумками квітня 2024 року виробила…
Liberty Steel розглядає можливість рекапіталізації або продажу своїх основних європейських прокатних ліній. Про це йдеться…