Дізнатись більше
Нардеп заявив, що брухт є стратегічною сировиною для декарбонізації, а CBAM уже тисне на український експорт
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підтримав збереження металобрухту всередині країни, наголосивши на його стратегічному значенні для декарбонізації металургії. Про це він заявив під час круглого столу «Вплив CBAM на економіку та ГМК України 2026-2030», організованого GMK Center 31 березня 2026 року.
У своєму виступі народний депутат позитивно оцінив рішення уряду щодо тимчасової нульової квоти на експорт металобрухту. За його словами, брухт є сировиною, використання якої у виробництві сталі дає змогу суттєво зменшити викиди СО2. Саме тому Україна має зберігати цей ресурс на внутрішньому ринку, зважаючи на намір Євросоюзу й надалі посилювати екологічні вимоги до промислової продукції.
Кисилевський підкреслив, що це рішення уряду безпосередньо стосується теми вуглецевого регулювання та є правильним у нинішніх умовах. Він фактично назвав металобрухт стратегічною сировиною для української промисловості на тлі майбутніх викликів, пов’язаних із CBAM.
Водночас депутат наголосив, що сам механізм CBAM уже має дуже суттєвий негативний вплив на український експорт. За його словами, раніше лунали оцінки, що платежі в межах механізму будуть мінімальними, однак фактичні розрахунки українських компаній показали зовсім інші суми – у ряді випадків ідеться про €50-80 на тонну. Це, за його словами, є відчутним ударом по українських виробниках.
Окремо Кисилевський звернув увагу на проблему верифікації викидів. Він зазначив, що ЄС досі не визнав українських верифікаторів, тоді як європейські компанії не поспішають працювати в Україні через війну. На його думку, питання CBAM потребує не лише технічного, а й політичного вирішення на рівні переговорів між Україною та Євросоюзом.
Нагадаємо, у 2025 році експорт брухту з України зріс на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. т. У 2024 році обсяги відвантажень зросли на 60% р./р, до 293,2 тис. т, а у 2023-му – перевищили 182,5 тис. т, що в 3,4 раза більше р./р.
Основним напрямком експорту минулоріч була Польща – 343,6 тис. т, що становить 76,6% від загального обсягу експорту й на 38,2% більше р./р. Ще 48,44 тис. т брухту було спрямовано до Греції (+41,7% р./р.), 16,63 тис. т – до Болгарії (+419% р./р.) і 5,29 тис. т – до Німеччини (-18,9% р./р.).
