Казахстан повертає собі активи «АрселорМіттал Теміртау»

Після смертельної аварії, що сталася 28 жовтня, влада перервала інвестиційне співробітництво з АМТ

Після чергової смертельної аварії на шахті «Арселор Міттал Теміртау» (АМТ) – вибуху метану на шахті в Карагандинській області – Астана повертає собі активи компанії.

Аварія на шахті імені Костенка сталася 28 жовтня. Як повідомляє казахстанське бюро Радіо «Свобода», вона є найбільшою промисловою катастрофою за кількістю жертв за всю історію незалежності країни. Місцева преса пише про 46 загиблих, проте офіційно це ще не підтверджувалося.

Після аварії президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв доручив припинити інвестиційне співробітництво з «АрселорМіттал Теміртау». Окрім того, на зустрічі з рідними загиблих гірняків він назвав АМТ «найгіршою в історії країни з точки зору співробітництва з урядом і підприємством». Глава держави також повідомив, що доручив очолити компанію Вадиму Басіну – той керував штабом по ліквідації іншої, серпневої аварії на одній із шахт АМТ, а до липня 2021-го обіймав посаду виконавчого директора «АрселорМиттал Теміртау». Загалом він пропрацював у компанії 18 років.

Прем’єр-міністр країни Аліхан Смаїлов 28 жовтня заявив, що уряд досяг попередньої домовленості за акціонерами АМТ і завершується процес оформлення угоди на передачу прав власності на підприємство на користь Республіки Казахстан.

За фактом трагедії була створена урядова комісія із розслідування причин та ліквідації наслідків нещасного випадку, генпрокуратура порушила карну справу.

Тези про націоналізацію або передачу активів «АрселорМіттал Теміртау» іншим інвесторам виникали й раніше.

Так, у грудні 2022-го міністр індустрії та інфраструктурного розвитку Казахстану Каїрбек Ускенбаєв заявляв, що урядова комісія з розслідування аварій на АМТ ухвалює жорсткі рішення щодо керівництва компанії.

«За дорученням глави держави створено кілька комісій, у яких працюють понад 70 фахівців із різних міністерств. Ви скоро дізнаєтеся, тому що ухвалюються жорсткі рішення щодо керівників компанії «АрселорМіттал Теміртау». Навіть ставиться питання про те, буде АМТ працювати в Казахстані чи ні», – зауважував він.

У серпні 2023-го, після аварії (загоряння конвеєрної стрічки) на шахті в Карагандинській області, яка призвела до загибелі 5 осіб, низка місцевих ЗМІ писала, що міністерство фінансів країни повідомило про можливість продажу найбільшого меткомбінату країни російським інвесторам. Рішення про зміну акціонерів було прийняте на фоні високої смертності на виробництві та слабкої інвестиційної політики.

Йшлося про те, що влада веде переговори з акціонерами компанії стосовно виходу з казахстанського бізнесу. Преса посилалася на міністра фінансів Ерулана Жамаубаєва про ймовірність передачі активів підприємства у власність російської «Северсталі», пізніше цю інформацію не підтверджували.

Водночас у вересні поточного року міністр промисловості та будівництва Казахстану Канат Шарлапаєв заявив пресі, що про націоналізацію АМТ не йдеться, оскільки такий крок «буде великим ударом для інвестиційного клімату».

На початку жовтня Шарлапаєв знову прокоментував можливу зміну власника, заперечивши інформацію про примусову передачу підприємства іншому інвестору. Проте підкреслив: якщо інвестор хоче працювати в країні, то має підкорятися вимогам законодавства, зокрема, щодо промислової безпеки та екології.

«Зміна інвестора – це добровільне бажання одного інвестора замінити себе іншим. Хтось повинен піти й передати свою частку іншій особі. І зараз у цьому випадку йдеться про наступне. Існує достатня кількість інцидентів, за якими держава проводить роботу. І коли вона її завершить, я думаю, для підприємства будуть наслідки», – зауважив тоді він.

Втім після смертельного інциденту на шахті імені Костенка в Караганді риторика кардинально змінилась. Свою заяву 29 жовтня зробила й АМТ.

У компанії повідомили, що перемовини про націоналізацію почалися ще до трагедії.

«Декілька місяців тому ми вступили у перемовини щодо передачі прав власності на «АрселорМіттал Теміртау» назад уряду, а минулого тижня, перед цією трагічною аварією, підписали принципову угоду», – йдеться у повідомленні.

Також зауважувалося, що ArcelorMittal володіє шахтами у Казахстані з 1995 року. Компанія вказала, що їхня експлуатація пов’язана з високим безпековим ризиком через складну геологію, що призвело до кількох нещасних випадків зі смертельними наслідками за останні два роки.

ArcelorMittal працює в Казахстані з листопада 1995-го. АО «АрселорМіттал Теміртау» є найбільшим підприємством ГМК країни, і являє собою інтегрований гірничо-металургійний комплекс із власним вугіллям, залізничною рудою та енергетичною базою.

До складу акціонерного товариства входять три департаменти: сталевий (загальні виробничі потужності меткомбінату становлять близько 6 млн т металопродукції на рік), вугільний (створений влітку 1996-го, наразі це 8 шахт виробничою потужністю 7 млн т коксівного вугілля на рік), та залізорудний (4 підприємства у центральній та північній частині країни). Компанії також належить ряд інших активів.

Після останньої трагедії уряд заперечив інформацію про передачу АМТ іншим іноземним власникам, відреагувавши на чутки у соцмережах. Але експерти у країні вже обговорюють, чи не буде націоналізація тимчасовою, і хто може стати наступним власником. Втім, не так багато компаній можуть собі дозволити придбати активи АМТ, а у випадку із росіянами є також питання санкційних обмежень. Проте головне наразі – чи вдасться запобігти трагедіям та впоратися із проблемами із безпекою на підприємствах.

Нагадаємо, що металурги Казахстану за підсумками січня-вересня 2023 року збільшили виплавку сталі на 11,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 2,94 млн т.