Італійські дистриб’ютори сталі борються за підвищення цін на HRC

Італійські дистриб’ютори сталі борються за підвищення цін. Враховуючи європейські торгівельні заходи щодо імпортної продукції, обсяги продажів гарячекатаних рулонів місцевого виробництва зростуть у найближчі місяці. Про це заявила італійська асоціація торгівлі сталлю Assofermet, повідомляє Kallanish.

Нещодавно металургійні підприємства ЄС оголосили про перший крок підвищення цін на г/к рулон з поставками у січні, намагаючись таким чином побороти високі витрати на енергоносії та сировину. Найближчим часом очікується другий раунд підйому цін.

На італійському ринку зберігається невизначеність, спричинена скороченням обсягу продажів плоского прокату та низькою маржею. Слабкий попит серед кінцевих споживачів посилює труднощі сервісних центрів з підйомом цін на HRC, якого вимагають виробники.

«Обмеження виробництва рулонів не підтримало кінцеві ціни. Через скорочення обсягів продажів запаси залишаються на високому рівні, але обсяги продукції, замовлені в імпортних постачальників, поступово скорочуються», – зазначає асоціація.

Поточний слабкий попит на рулонну сталь, ймовірно, незначно відновиться у першому кварталі 2024 року. Сервісні центри, як і раніше, серйозно стурбовані виконанням вимог механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Він зобов’язує імпортерів декларувати низку даних про виробничий процес, які багато металургійних заводів з країн, що не входять до ЄС, поки що не в змозі надати.

«Ситуація в листопаді обіцяє бути складною: новий конфлікт на порозі Європи збільшує невизначеність, особливо щодо поставок енергоресурсів, що сильно впливає на ціни на сталеву продукцію. Хоча попит на рулонну сталь залишається слабким, ціни, схоже, досягнули дна, отже дистриб’ютори наразі схильні збільшувати свої запаси з огляду на можливий відскок ринку», – резюмує Assofermet.

Нагадаємо, світові ціни на гарячекатаний рулон протягом жовтня показували неоднозначні тенденції з огляду на регіони. На ринку ЄС котирування продукції падали під тиском дешевого імпорту та надлишкових потужностей. В США ціни навпаки зростали завдяки скороченню пропозиції та збільшенню терміну виконання замовлень, а в Індії – ціни були стабільні на фоні сталого внутрішнього попиту.