shutterstock

Індонезія – найбільший постачальник руди в Україну для виробництва феронікелю та нержавійки

Індонезія з 28 жовтня запровадила заборону на експорт нікелевої руди, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Раніше Індонезія планувала заборонити вивезення нікелевої руди з країни з 1 січня 2020 року. Ухвалення рішення раніше цього терміну спричинило зростання ціни на нікель на Лондонській біржі металів (LME) на 1,2% – до $16 975/т.

Індонезія – найбільший світовий експортер нікелевих руд. Обмеженнями країна час від часу стимулює власну переробку руди.

Так, в 2014-му після чергової заборони Індонезією експорту нікелю він подорожчав на 13%. Тоді частка індонезійського імпорту нікелю в Україні впала до 16%, а потім і до нуля.

Лише в 2018-м індонезійська нікелева руда знову пішла в Україну, і за 9 місяців 2019 року її частка в імпорті цієї продукції сягнула 54,7%. Решту поставляє Гватемала.

Загалом із січня по вересень Україна імпортувала 973,6 тис. т нікелевої руди і концентратів на суму понад $48 млн.

Нікель, точніше його сплав – ферроникель – використовується в ГМК, зокрема у виробництві нержавіючої сталі. В Україні найбільше підприємство цього профілю – «Дніпроспецсталь».

За даними Державної служби геології і надр, Україна має і свої родовища нікелю – в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Вони містять 217,8 тис. т балансових і 121,2 тис. т позабалансових запасів.

Однак не всі експерти вважають видобуток никельсодержащая руди перспективною.

«Українська руда не використовується у виробництві через низький вміст нікелю, з тієї ж причини неможливо використовувати російську руду: низький вміст нікелю і високий міді передбачає зовсім іншу технологію переробки (електроліз)», – повідомили виданню Mind фахівці Побузького феронікелевого комбінату (ПФК) – єдиного в країні підприємства такої спеціалізації.

Загальний обсяг переробленої на ПФК руди в I півріччі 2019 року становив 573,7 тис. т, або 84,5% від обсягу за той самий період 2018-го. Це відповідає 32 280 т феронікелю або 6,1 тис. т нікелю.

Із загальної кількості виробленого «бідного» феронікелю близько 90 тис. т – понад 85% – споживається в чорній металургії у виробництві корозійностійких сталей.