Індія розглядає альтернативні ринки на тлі запровадження CBAM

З моменту оголошення ЄС про поступове запровадження CBAM металурги Індії вивчають шляхи подолання цього виклику. Для пом’якшення впливу на експорт країни механізму транскордонного вуглецевого коригування країна визначає потенційні нові ринки, повідомляє Business Today.

За офіційними даними, плоский прокат (гарячекатаний і холоднокатаний) займає основну частку в експортному кошику індійської металопродукції. Індія експортує г/к прокат до більш ніж 100 країн світу, 25% цього експорту у 2022/2023 фінансовому році припало на п’ять країн ЄС – Італію, Бельгію, Іспанію, Грецію та Польщу. При такому високому рівні ринкової концентрації CBAM може значно вплинути на індійських виробників сталі, якщо вони не диверсифікують свої закордонні постачання.

Індія веде переговори з неосвоєними ринками в Африці, Латинській Америці та на Близькому Сході. Окрім того, уряд країни разом із металургами незабаром представить на світовому ринку сталеву продукцію під брендом Made-In-India. Це надасть можливість індійським виробникам сталі розширити рамки за кордоном.

Для пом’якшення впливу СВАМ як потенційні ринки для індійських експортерів металопродукції були визначені Єгипет, Мексика, Катар, Сомалі, Туреччина та ОАЕ. У 2022/2023 фінроці Індія експортувала туди різний гарячекатаний прокат, хоча і в невеликих обсягах, у той час, як на ринок ЄС ця сама продукція постачалася у великих обсягах, проте за ціною, нижчою на 13%.

Індійський сталеливарний сектор міг би отримати додатковий дохід від експорту обраного гарячекатаного прокату до згаданих країн Африки, Латинської Америки та Близького Сходу замість країн ЄС, особливо з урахуванням висхідної тенденції до знецінення рупії. Окрім того, стратегія Китаю щодо скорочення виплавки сталі дає можливість індійській металопродукції заповнити цю прогалину.

Водночас, за даними BigMint, ціни на сталь в Індії впали до найнижчого рівня за останні три роки через зростання імпорту і скорочення експорту. У липні ціна гарячекатаного рулону на внутрішньому ринку становила в середньому 52,27 тис. рупій ($622,62) за тонну. Збільшення імпорту з Китаю та В’єтнаму разом із китайськими закордонними постачаннями зробили індійський експорт неконкурентоспроможним у багатьох регіонах, створюючи тиск на динаміку ціноутворення всередині країни.

Нагадаємо, що Індія прохолодно поставилась до пропозиції ЄС щодо стягування вищого вуглецевого податку зі своєї промисловості, вважаючи цей план непрактичним і неприйнятним. Аджай Сет, міністр економіки країни, назвав рішення, яке пропонують європейські чиновники, «нездійсненним» для країн, що розвиваються.