Європейські «зелені» інвестиції будуть активовані за чіткої політики – Лакшмі Міттал

ЄС має підтримати металургів, переконатися у дієвості CBAM та розв'язати проблему імпорту

Рішення, які протягом наступних 12 місяців ухвалить Брюссель, визначать майбутній розмір і форму європейської металургії. Таку думку у колонці для Financial Times висловив виконавчий голова ArcelorMittal Лакшмі Міттал.

Він зауважив: наразі існують значні інвестиції в «зелений» перехід, які чекають на активацію при досягненні політичної ясності. Якщо будуть ухвалені правильні рішення, Європа може бути в авангарді технологій протягом наступних 50 років.

На його думку, якщо Європа справді прагне підтримати свою промисловість, необхідно спільно розв’язувати питання політичного ландшафту для формування сприятливого середовища, яке дасть європейським металургам змогу здійснити декарбонізацію і процвітати.

Лакшмі Міттал нагадав, що 7 років тому виступав за впровадження вуглецевого прикордонного податку заради вирівнювання умов гри для європейських промисловців. Проте, констатує виконавчий голова ArcelorMittal, CBAM у нинішньому вигляді опрацьований неадекватно. І якщо його суттєво не посилити, критично важливий механізм, який дозволив би Європі досягти заявленої мети «декарбонізації та індустріалізації одночасно», зазнає невдачі.

Наразі, зауважує Міттал, європейська сталеливарна промисловість перебуває у скрутному становищі через витрати на декарбонізацію та значний надлишок потужностей, особливо в Китаї, що призвело до збільшення імпорту.

«З часів фінансової кризи виробництво сталі в Європі впало майже на третину, а кількість робочих місць скоротилася на чверть. Попит не відновився до рівня, який був до Covid-19, що в поєднанні з високими витратами на енергоносії та зростанням імпорту призвело до того, що маржа залишилася на рівні, який востаннє спостерігався під час пандемії», – зазначає він.

Лакшмі Міттал пояснює: негативний вплив на прибутковість спостерігається в той момент, коли галузь має прийняти остаточні рішення щодо вартісних проєктів декарбонізації, інвестуючи в технології, які не є економічно вигідними (наприклад, «зелений водень»).

Міттал висловив переконання, що Європа може зберегти конкурентоспроможну та інноваційну сталеливарну промисловість, спільно розв’язуючи політичні питання. Відсутністю ясності щодо регуляторних процедур ЄС пояснюється рішення ArcelorMittal відкласти остаточні інвестиційні рішення по «зелених» проєктах.

Першим викликом виконавчий голова ArcelorMittal вважає термінове розв’язання проблеми імпорту.

«Потрібне втручання, щоб європейська сталь була краще захищена, як у США та Бразилії, де ця галузь вважається стратегічною. Надзвичайні торгівельні заходи були б першим потужним сигналом для розв’язання цієї проблеми», – зазначає він.

По-друге, Європа має переконатися, що CBAM справді досягає мети. Лакшмі Міттал згадав доповідь Маріо Драгі, який окреслив ризики для успіху механізму. Зокрема, CBAM не повинен дозволяти імпорт сталі з країн, які обходять захист клімату, продаючи в Європу металопродукцію з кількох «чистих» установок, а сталь з вищим рівнем викидів – на внутрішньому ринку і за межами ЄС.

Нагадаємо, що набуття остаточної чинності європейського CBAM з 2026 року призведе до втрат української економіки, яка традиційно орієнтована на експорт. У 2026-2030 роках загальні втрати експорту можуть перевищити $4,6 млрд (за 5 років), йдеться у нещодавньому дослідженні GMK Center. Україна приєднується до довготривалої європейської тенденції «зеленого» переходу. Проте економіці країни, яка постраждала від війни, наразі важливо отримати звільнення від CBAM.