Європейські виробники сталі закликають Брюссель запровадити мито на експорт брухту

Виробники металів в ЄС закликають до введення мит або обмежень на експорт брухту вже найближчим часом на тлі американських тарифів, повідомляє Reuters.

Вони попереджають про дефіцит цієї сировини й зміну стратегій скорочення викидів вуглецю після того, як запровадження мита у 50% на імпорт сталі та алюмінію до США збільшило попит і різко підвищило ціни на брухт, який звільнений від цих тарифів.

Зокрема, виробники алюмінію просять ЄС зупинити відтік за допомогою надання дозволів на експорт, подібних до тих, які застосовувалися під час пандемії COVID (захисні засоби, дози вакцин).

Інший можливий підхід – експортні мита. За цей шлях виступає Європейська сталеливарна асоціація (EUROFER). Зокрема, гендиректор EUROFER Аксель Еггерт зауважив, що більшість країн-виробників, які не є членами ЄС, мають відповідні обмеження.

Експорт брухту ставав проблемою для виробників металів з ЄС ще до тарифів Трампа. За даними EUROFER, у 2023 році блок експортував рекордні 19 млн т брухту чорних металів – більшість постачань були спрямовані до Туреччини, окрім того, вони здійснювалися до Індії, Єгипту, Пакистану та Сполучених Штатів.

За даними European Aluminium, у першому кварталі поточного року експорт алюмінієвого брухту із ЄС до США майже потроївся у річному обчисленні (до 6,028 тис. т). Його загальний експорт з блоку до третіх країн за цей же період склав 345 тис. т. Враховуючи те, що Сполучені Штати зараз зберігають свій брухт, ЄС залишиться основним регіоном-експортером цієї сировини.

Тарифна структура, зауважує агентство, створила те, що учасники галузі називають «арбітражним вікном» – ціновий розрив між європейським та американським ринками приблизно у $750/т. Ця суттєва різниця робить для трейдерів вигідною купівлю брухту в Європі та його продаж американським виробникам.

Водночас американські виробники металів, стикаючись з непомірними витратами на імпорт готової металопродукції, мають сильні стимули максимізувати внутрішні закупівлі брухту та отримувати додаткову сировину із закордонних ринків, де немає тарифних бар’єрів.

Європейські продавці брухту, своєю чергою, виступають проти експортних обмежень. Зокрема, EuRIC, яка представляє європейську переробну промисловість, заявила, що в Європі немає дефіциту брухту, і що ринок ЄС поглинає приблизно 80% цієї сталевої сировини.

АксельЕггерт заявив, що експортні обмеження допоможуть запобігти купівлі брухту з ЄС з боку конкуруючих закордонних виробників для подальшого продажу низьковуглецевої переробленої сталі назад до блоку.

Переробка брухту є частиною зусиль ЄС щодо скорочення викидів вуглецю в металургії. За даними Єврокомісії, це дозволяє заощадити до 95% енергії, необхідної для виробництва алюмінію, і до 80% – для сталі.

Експортні обмеження для ЄС є відносно рідкісними, а експортний контроль ЄС обмежується певними сферами. Єврокомісія заявила, що регулярно взаємодіє з виробниками металу та переробниками, оцінюючи ситуацію на ринку. У третьому кварталі ЄК визначить, чи потрібні торговельні заходи для ринків сталі, алюмінію та міді. Водночас виробники металу занепокоєні, що блок може не встигнути укласти торговельну угоду з США до 9 липня, тож пропонують вжити заходів щодо брухту у найближчі тижні.

Нагадаємо, що згідно із дослідженням GMK Center, 48 країн (станом на березень 2025-го) вже обмежили експорт брухту чорних металів, 38% з них вдалися до заборони. Ця сировина розглядається як стратегічний ресурс для декарбонізації.