Exclusive Європейські ціни на вуглець у червні зросли до €80/т

Ринок реагує на політичні рішення та очікування реформи ETS

Європейські ціни на вуглець (EUA, контракт на грудень 2026 року), за даними ICE, у червні зросли до рівня €80/т.

Ринок реагував на прорив у перемовинах між США та Іраном, що має послабити ціни на енергоносії, а також на оголошену дату саміту Велика Британія — ЄС 22 липня: під час нього, як очікується, буде укладено угоду про об’єднання UK ETS та EU ETS.

Торги вже досягали таких значень наприкінці травня на тлі анонсованих регуляторних змін щодо викидів вуглецю в Європі та очікування угоди між Тегераном і Вашингтоном.

На кінець поточного тижня (19 червня) ціни на торгах продовжували утримуватися вище €80/т, оскільки ринок очікував ясності щодо реформи ETS та параметрів відновлення роботи Ормузької протоки.

У середині червня Єврокомісія підтвердила, що у липні поточного року представить окрему пропозицію з додатковими контрольними показниками (бенчмарками) для певних галузей промисловості щодо збільшення їхніх безкоштовних квот, а також перегляду вуглецевого ринку блоку.

ЄС цього року планує надати промисловості додаткові безкоштовні дозволи на викиди CO₂, щоб допомогти компаніям впоратися з міжнародною конкуренцією, повідомляє Reuters із посиланням на європейських дипломатів та проєкт висновків для саміту лідерів блоку. Однак цей крок, зауважує агентство, може дозволити компаніям збільшити викиди. План відповідає тиску з боку низки країн, таких як Італія, Польща та Чехія.

Європейські металурги — ArcelorMittal, Thyssenkrupp Steel та voestalpine — своєю чергою, у червні закликали до прагматичних реформ системи торгівлі викидами.

У спільній заяві компаній, зокрема, йшлося: очікується, що згідно з чинною системою ETS собівартість виробництва сталі в ЄС зросте приблизно на 50% до початку 2030-х, що чинить значний тиск на сектор. Також зазначалося, що імпортована сталеємна продукція не підлягає еквівалентним вуглецевим витратам, тоді як європейський експорт сталі з ЄС не користується жодним механізмом компенсації вуглецевих витрат. Тож різке зростання витрат у межах системи торгівлі викидами негативно вплине не лише на випуск сталі, а й на весь ланцюжок створення вартості.

Виробники сталі вважають, що EU ETS має бути узгоджена з реаліями промислової трансформації; зокрема, необхідна тимчасова пауза у зростанні вуглецевих витрат, доки не будуть створені економічно доцільні умови для декарбонізації.

Зупинити зростання витрат на викиди вуглецю закликають і європейські хімічні компанії.

Водночас група інвесторів, які управляють активами на суму близько €12 трлн, раніше закликала лідерів ЄС захистити систему торгівлі викидами від тиску, спрямованого на зниження цін, і не розмивати її. Вони відзначили пункти, які слід зберегти під час перегляду, зокрема, забезпечення відповідності ліміту кліматичним цілям блоку, обмеження волатильності цін та забезпечення ліквідності ринку.

Нагадаємо, що європейські ціни на вуглець у другій половині травня становили €75–79/т. Загалом упродовж місяця динаміку ринку визначали волатильність цін на енергоносії через конфлікт на Близькому Сході, дискусії щодо реформи EU ETS та очікування змін у безкоштовному розподілі квот для промисловості.