ФРУ порахувала розмір негативного впливу CBAM на Україну

17 січня в межах Кліматичної платформи Федерації роботодавців України відбулася презентація та обговорення результатів двох досліджень, проведених компанією CMD-Ukraine. Зокрема, дослідження стосувалися вивчення обізнаності вітчизняного бізнесу в питаннях European Green Deal та результатів моделювання впливу механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) на українську економіку.

Також було проведено обговорення результатів першого року функціонування механізму CBAM для українських компаній. За словами експерта CMD-Ukraine Євгена Іванова, результати опитування показали такі основні проблеми, пов’язані із CBAM, з якими за останній час стикалися українські компанії під час експорту своєї продукції до ЄС:

• відсутність відкритих даних –3 0%;
• складнощі із заповненням звітності – 26%;
• нестача знань та навичок – 18%;
• висока вартість послуг консультантів – 15%;
• відмова партнерів через високі викиди – 12%.

«Найбільшими проблемами для нас при впровадженні CBAM є невизначеність, непрогнозованість та брак даних. Так, ми вже навчилися заповнювати звітність CBAM, але загальний обсяг невизначеності залишається дуже високим. Зокрема, ми поки що не знаємо еталонних значень викидів парникових газів в ЄС по наших кодах УКТЗЕД, які будуть діяти і як Євросоюз буде їх змінювати, якою буде динаміка вартості CBAM-сертифікатів, як ЄС буде розширювати перелік товарів, що підпадатимуть під дію CBAM  та ін.», – додав в ході дискусії Сергій Лавриненко, генеральний директор ПрАТ «Стальканат».

Набуття CBAM чинності з 2026 року призведе до втрат для української економіки, яка традиційно орієнтована на експорт. За оцінками CMD-Ukraine, внаслідок дії CBAM Україна може втратити до 2030 року 6,4% ВВП, зниження обсягу експорту може скласти 6,3%, зокрема до ЄС – 9,8%, а скорочення кількості робочих місць – понад 116 тис. позицій.

Результати представлених досліджень та обговорення перших результатів функціонування CBAM направлять до профільних державних органів.

«Протягом року наші компанії отримали певний досвід діяльності в умовах реалізації положень CBAM. Ми узагальнимо почуті проблеми і за результатами заходу підготуємо звернення до уряду з нашим баченням того, як ці проблеми мають бути вирішені», – повідомила  Ольга Кулик, директор департаменту екології, енергетики та зеленої економіки Федерації роботодавців України.

Як повідомляв GMK Center, з огляду на негативний вплив CBAM на українську економіку та металургію зокрема, дуже важливо, щоб Україна отримала певні преференції для пом’якшення дії цього механізму. Зокрема, це може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію CBAM на період воєнного стану і декілька років на період відбудови.

Більше того, з юридичної точки зору Євросоюз має увесь необхідний інструментарій для надання Україні умов, що пом’якшують вплив CBAM. Зокрема, відповідно ст. 30 Регламенту CBAM, у разі настання непередбачуваною події,  яка пов’язана із CBAM і має руйнівні наслідки, то Єврокомісія може ініціювати зміни і впровадження тимчасових заходів для подолання цих виняткових обставин. На думку українських експертів та бізнесу, повномасштабна агресія РФ проти України повністю підпадає під критерії непередбачуваною події.