Експорт брухту з України в травні сягнув 28,6 тис. т

Брухтозаготівельна галузь України за підсумками травня 2025 року збільшила експорт брухту чорних металів на 91,3% у порівнянні з травнем 2024-го, та знизили на 38,3% порівняно з попереднім місяцем – до 28,6 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Ключовим напрямком експорту сировини залишається Польща. На польський ринок спрямовано 28,24 тис. т брухту (-29,7% м./м.), що складає 90,3% від загального обсягу поставок. Незначна частина спрямована до Німеччини – 0,3 тис. т (-73% м./м.).

Протягом січня-травня відвантаження брухту з України зросли на 52,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 155,81 тис. т. До Польщі спрямовано 140,73 тис. т сировини (+57,3% р./р.), Греції – 8,42 тис. т (-7,2% р./р.), Болгарії – 3,97 тис. т (0,02 тис. т у січні-травні 2024-го), Німеччини – 2,4 тис. т (-34,5% р./р.).

Виручка від експорту брухту у травні впала на 40,6% порівняно з попереднім місяцем та зросла на 88,3% р./р. – до $8,88 млн. За січень-травень показник збільшився на 46,4% р./р. – до $48,13 млн.

Нагадаємо, що у 2024 році експорту брухту з України зріс на 60% порівняно з 2023 роком – до 293,2 тис. т. У 2023 році обсяги відвантажень сировини за кордон перевищили 182,5 тис. т, що в 3,4 раза більше р./р., тоді як у 2022-му показник був на рівні 54,1 тис. т. Ключовими споживачами сировини минулого року були Польща (248,6 тис. т), Греція (34,2 тис. т), та Німеччина (6,5 тис. т).

На початку травня 2025 року Міністерство економіки України винесло на громадське обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів, яким пропонується запровадити ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів із встановленням нульової квоти на поточний рік. Такий підхід вже застосовувався в Україні раніше, зокрема у періоди пікової потреби в сировині для вітчизняної металургії.

Згідно з дослідженням GMK Center, у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торговельні бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб. Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.

Наразі обмеження на експорт брухту вже запровадили 48 країн, і понад третина з них – повністю заборонили його постачання за кордон. Ця тенденція лише посилюватиметься, адже попит на брухт у світі зростає: у ЄС – через декарбонізацію та механізм CBAM, в інших країнах – через перехід до екологічніших технологій виробництва. Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту.

За таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.