(с) shutterstock

До законопроєкту додано нові положення, що регулюють поводження з відходами, утвореними внаслідок військової агресії Росії

Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні законопроєкт №2207-1-д «Про управління відходами».

Про це повідомив голова комітету Олег Бондаренко на своїй сторінці у Facebook.

До законопроєкту додано нові положення, що регулюють поводження з відходами, утвореними внаслідок військової агресії Росії проти України.

«З приходом війни питання управління відходами стало ще актуальнішим – додалися такі види відходів, які утворилися внаслідок надзвичайної ситуації техногенного, природного чи військового характеру, управління якими здійснюватиметься відповідно до Порядку, затвердженого КМУ», – написав на своїй сторінці голова комітету.

За його словами, ухвалення законопроєкту має на меті:

  • наблизити законодавство України до законодавства ЄС;
  • запровадити європейську ієрархію поводження з відходами;
  • запровадити планування на національному, регіональному та місцевому рівнях;
  • забезпечити створення сучасної системи обліку відходів та контролю за ними;
  • дозволити закрити старі звалища та забезпечити приведення функціонуючих до європейських норм;
  • забезпечити використання роздільного збору відходів;
  • створити сприятливі умови для будівництва сміттєпереробних заводів;
  • запровадити розширену відповідальність виробника.

Днем раніше Європейська Бізнес Асоціація відзначала, що більшість її зауважень парламентський екокомітет врахував, але є ще низка пропозицій, на які треба звернути увагу. Зокрема, необхідно:

  • врахувати специфіку зберігання промислових відходів;
  • звернути увагу на стимули для розвитку циркулярної економіки, зокрема використання вторинної сировини – металургійних шлаків, золошлакової продукції тощо;
  • врегулювати поводження з відходами добувної промисловості рамковим законопроєктом;
  • збільшити термін введення в дію закону з огляду на військовий стан та критичний стан підприємств.

Зазначимо, що наприкінці 2021 року Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про створення Національного реєстру промислових викидів та перенесення забруднювачів.

Трохи раніше Кабмін схвалив оновлений національно визначений внесок України відповідно до Паризької угоди (НВВ-2). Документ передбачає скорочення викидів парникових газів до 2030 року на 65% у порівнянні з рівнем 1990 року – до 35%. Для цього Україні знадобиться щорічне фінансування близько $10 млрд.

За оцінкою Європейської Бізнес Асоціації, Україна може скоротити парникові викиди до 45% до 2030 року. Для цього необхідно гарантувати інвестиції у заходи щодо декарбонізації.