Ціни на електроенергію в Європі у квітні знизилися на фоні падіння попиту

У квітні 2023 року середньомісячна ціна на добу наперед у більшості країн була нижчою за €110/МВт·год

У квітні 2023 року середньомісячна ціна електроенергії на добу наперед у більшості європейських країн була нижчою за €110/МВт·год (виняток – Італія та Велика Британія).

У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед, за даними Ember, у квітні становили:

• Італія – €134,9/МВт·год;
• Франція – €106,4/МВт·год;
• Німеччина – €100,8/МВт·год;
• Іспанія – €73,8/МВт·год;
• Бельгія – €105,6/МВт·год.

Ціни на електроенергію в ЄС у квітні, GMK Center

У Великій Британії, за даними Nordpool, середньомісячна спотова ціна на добу наперед у квітні становила €116,1/МВт·год.

Згідно з аналізом AleaSoft Energy Forecasting, у квітні зниження цін на е/е на європейських ринках як у порівнянні із березнем, так і квітнем 2022-го відбулося на фоні падіння середніх цін на газ, зменшення попиту та збільшення виробництва сонячної енергії. Окрім того, цьому сприяло збільшення виробництва вітрової енергії у Франції минулого місяця (+11% у річному обчисленні), тоді як у решті країн воно знизилося.

Попит на електроенергію у квітні поточного року на європейських ринках впав як у річному обчисленні, так і порівняно з березнем. Зокрема, в Іспанії він знизився на 10% р./р., у Франції – на 5,3%. Цьому сприяли вищі у порівнянні із попереднім місяцем температури та великодні свята.

Німеччина. Важливою подією на німецькому енергоринку у квітні стало відключення трьох останніх діючих АЕС у країні – Isar 2, Neckarwestheim 2 та Emsland. Критики цього кроку вважають нераціональним втрачати джерела вироблення енергії із низьким вмістом вуглецю. Вони вказують, що прогалину заповнить викопне паливо. Натомість влада запевняє, що енергобезпека країни під контролем завдяки заповненим газосховищам, новим терміналам для СПГ на північному узбережжі країни та відновлювальній енергії.

Минулого року Німеччина шляхом дешевої атомної генерації забезпечила близько 6% споживання електроенергії. Заміщення цих обсягів, аби це не впливало на підвищення цін на енергію, стане викликом для країни.

У травні у Німеччині розгорнулась нова дискусія. На початку місяця міністерство економіки країни запропонувало знизити ціну на електроенергію для енергоємних секторів промисловості та галузей, які мають вирішальне значення для «зеленого» переходу. Відповідно до оприлюдненого плану, 80% їхніх потреб в електроенергії має задовольнятися за субсидованою ціною 6 центів за кВт·год. Пропонується, аби захід діяв до 2030 року, це може коштувати €25-30 млрд.

Згідно з останніми даними енергетичної лобістської групи BDEW, пише Bloomberg, малі та середні підприємства в Німеччині платять близько 27 центів за кВт·год. Великі енергоємні компанії зазвичай не оприлюднюють свої точні системи ціноутворення.

Мінекономіки запропонувало профінансувати інструмент із позабюджетного фонду, створеного для допомоги компаніям під час пандемії – його перепрофілювали під час енергокризи. Проти цього виступив міністр фінансів Крістіан Лінднер, який пропонує звернутися до кліматичного і трансформаційного фонду, який і так є дефіцитним. Загалом, Мінфін вважає, що наразі немає коштів під цей проєкт.

Ініціативу також розкритикував канцлер Німеччини Олаф Шольц – він вважає, що довгострокові субсидії не є корисними для економіки. Окрім того, плани міністра економіки Роберта Хабека викликали критику з боку віцепрезидента Єврокомісії Маргрете Вестагер.

Аби запобігти наданню багатшими країнами-членами ЄС великих субсидій своїм галузям, блок суворо регулює правила держдопомоги. Проте амбіції Хабека, пише Euroactiv, iдуть далі. Він хоче, щоб ЄС втрутився, аби гарантувати, що всі країни блоку, незалежно від їх фінансової спроможності, могли дозволити собі спецтариф на електроенергію для промисловості – через тимчасову спеціальну програму European Bridge Electricity Prize або спільні позики, подібні до європейської кредитної програми SURE.

Франція. Наприкінці квітня міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер в інтерв’ю LCI заявив, що обмеження на підвищення цін на електроенергію у країні залишатимуться чинними після 2023-го – їх, швидше за все, скасують до початку 2025-го. На його думку, ціни на електроенергію ще не «нормалізувалися».

Пізніше Ролан Лескюр, міністр-делегат, уточнив, що щит цін на електроенергію не буде розширено для компаній, повідомила La Tribune.

«Електрика та газ дуже впали. […] Тому сьогодні компанії не потребують допомоги», – зауважив Лескюр у ефірі France 3, що контрастувало із заявою Ле Мера.

Втім, шанс на підтримку для бізнесу ще не втрачено. Лескюр нагадав, що нинішня система все ще діє, а ситуація буде переглянута восени поточного року.

Тарифний щит у країні запровадили восени 2021-го. На початку поточного року його дію продовжили до кінця 2023-го. Ця система дозволила обмежити зростання регульованого тарифу на електроенергію на рівні 4% у 2022-му та 15% – у поточному році.

Газ. Як і прогнозувалося, заповненість газосховищ країн Євросоюзу залишається високою. За даними платформи AGSI, на 1 травня 2023-го загалом по ЄС цей показник становив 60%. Водночас країни ЄС зобов’язані до листопада заповнити газосховища на 90%.

10 травня Єврокомісія оголосила перший міжнародний тендер на спільну закупівлю газу в межах Енергетичної платформи ЄС. Закупівлю запросили 77 компаній в обсязі 11,6 млрд кубометрів, 2,7 млрд кубометрів припадає на скраплений природний газ (СПГ). Тендер був запущений на платформі AggregateEU.

Як йдеться на сайті ЄК, міжнародні постачальники газу, за винятком РФ, запрошуються взяти участь у цьому тендері, подавши заявки до 15 травня. Перший раунд тендеру охоплює постачання газу з червня 2023-го до травня 2024-го.

«Завдяки AggregateEU ми створили новий ринок у Європі, який підвищить нашу енергетичну безпеку напередодні майбутньої зими та допоможе заповнити наші газові сховища. Це також можливість для міжнародних постачальників газу розширити базу своїх клієнтів. Це безпрограшна справа», – зауважив віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефкович.

Спільні закупівлі газу з боку ЄС газу були запроваджені у відповідь на енергокризу, спричинену війною в Україні. Зокрема, схема спрямована на покращення доступу до газового ринку для невеликих компаній і приборкання цін на енергоносії для енергоємних галузей.