Чому сталеливарна промисловість має переходити на водень

Сталеливарна промисловість має перейти з викопного палива на водень, щоб досягти безвуглецевого виробництва до 2050 року. Такого висновку дійшли аналітики Bloomberg.

Металургійні заводи мають виробляти як мінімум 10-50% сталі та сталевої продукції із застосуванням водню, щоб досягти глобальної мети щодо нульових викидів до 2050 року.

«Водневі технології пропонують ефективний шлях скорочення викидів у процесі виробництві сталі», – заявив Кобад Бхавнагрі, керівник спеціальних проектів BloombergNEF.

За його словами, для глобального переходу на водневу металургію держави мають ухвалити відповідну політику. Тоді сталеливарні заводи зможуть перейти до виробництва «зеленої» сталі протягом десятиліття.

«Водень може робити все, що робить вугілля у процесі виробництва сталі. Технологія виробництва сталі без вмісту копалин уже працює в багатьох куточках світу», – зазначив Бхавнагрі.

Однак воднева металургія стане конкурентоспроможною не раніше 2030 року. Такого висновку раніше дійшли сталеливарні корпорації ArcelorMittal і Thyssenkrupp.

На думку аналітиків Bloomberg, для цього вартість відновлюваного водню має впасти до $2,2 за кг, а ціни на коксівне вугілля – бути не нижчими за $310 за т.

Відзначимо, що глобальний перехід на водневий процес виробництва сталі також становить загрозу для виробників коксівного вугілля, оскільки ця сировина має дуже вузьку сферу застосування.