Боротьба з надлишковими сталевими потужностями потребує взаємопідтримки – Тарас Качка

Країни, що беруть участь у Глобальному форумі з надлишкових сталевих потужностей (GFSEC), потребують більшої взаємної підтримки. Таку позицію української сторони за підсумками зустрічі форуму у рамках Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) озвучив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.

Він нагадав, що форум об’єднує країни, які намагаються врегулювати питання надмірного виробництва сталі, зумовлене неконкурентними субсидіями, у ньому вже кілька років бере участь Україна.

Насамперед зазначає Тарас Качка, потрібно скасувати захисні заходи у сфері торгівлі, які застосовуються або плануються стосовно суб’єктів з держав, що беруть участь у форумі та поділяють принципи, викладені в проєкті міністерської заяви. Той факт, що сталь виплавляється в державах, які дотримуються тих самих політичних цілей щодо її виробництва, вважає він, слід розглядати як інвестицію в стійкі та дружні ланцюги постачань.

«Це особливо важливо для досягнення кліматичних цілей. Декарбонізація сталі буде ефективною, якщо її підтримуватимуть ланцюги постачань, що заохочують інвестиції в сучасні технології декарбонізації сировини, зокрема залізної руди», – зауважив торгпред України.

Окрім того, він підкреслив, що ще одним важливим елементом є використання сталевих потужностей для переробки та обробки сталі з країн з надлишковими потужностями, особливо з РФ та держав, які підтримують її агресію проти України.

Україна вітає інструменти, які були введені для обмеження надходження російської сталі на ринки держав GFSEC. Проте, зазначає Качка, потрібно звернути особливу увагу на сталеві потужності, що діють на цих ринках, які належать російським сталевим холдингам або оперативно залежать від постачання напівфабрикатів з РФ

«Наприклад, чинний санкційний режим ЄС проти РФ передбачає винятки для постачань сталевої продукції з Росії, що призводить до викривлення конкуренції в межах Євросоюзу і демонструє залежність та вразливість до держав з надлишковими потужностями. Нам необхідно співпрацювати, щоб усунути ці вразливості шляхом створення нових ланцюгів постачань серед партнерів», – пояснив він.

Нагадаємо, що за даними січневого звіту OECD, на кінець 2023-го глобальні сталеплавильні потужності мали зрости до майже 2,5 млрд т, що знаменує п’ятий рік збільшення поспіль і випереджає останні прогнози щодо попиту. Збільшення світових потужностей на 57,1 млн т за підсумками минулого року є найвищим річним приростом за останнє десятиліття. На Азію припадає 30,5 млн т, або 53,3% від цієї цифри.