shutterstock.com shutterstock.com
Миколаївський порт

Українські компанії закликають ООН та Туреччину посприяти стабільній роботі «Зернової ініціативи», її продовженню та розширенню

Бізнес-спільнота України, об’єднана кількома асоціаціями, зокрема Європейською Бізнес Асоціацією (EBA), закликає сторони Чорноморської зернової ініціативи (Ініціативи) – ООН та Туреччину – сприяти її стабільній роботі, продовженню і розширенню, та забезпечити вільне торгівельне судноплавство в Чорноморському регіоні. Про це йдеться у пресрелізі EBA.

Як зазначає EBA, російські інспектори Спільного координаційного центру (СКЦ) штучно блокують повноцінну роботу Ініціативи та порушують вільне судноплавство в Чорному морі. Зокрема, російська сторона систематично затримує перевірку суден, які прямують Босфором до/з українських портів.

«Наразі 140 суден очікують на перевірку СКЦ у Босфорі, а українські порти працюють лише на 30% своєї потужності. Водночас рух російських суден у Чорному морі не обмежується регулярними перевірками, при цьому обсяг перевезених вантажів Азовським та Чорним морями становить близько 250 млн т в 2022 році. Таким чином, бізнес занепокоєний ситуацією, що склалася в останні місяці із затримками роботи зернових коридорів Чорним морем», – ідеться в пресрелізі.

Якби Ініціатива працювала злагоджено та на повну потужність, загальний обсяг експорту зерна міг би бути на 30-40% більшим. Близько 10 млн т сільськогосподарської продукції не було відвантажено на міжнародні ринки. У поточному маркетинговому році очікується експорт ще понад 25 млн т українського зерна.

Для забезпечення вільного судноплавства в Чорноморському регіоні та розблокування діяльності Ініціативи у повному обсязі бізнес-спільнота закликає ООН і Туреччину:

  • вжити заходів для забезпечення стабільної та своєчасної роботи інспекторів/представників комісії, які діють при СКЦ;
  • забезпечити вільне торговельне судноплавство в Чорному морі для всіх сторін або запровадити перевірку всіх російських суден, які плавають у Чорному морі;
  • підтримати продовження Ініціативи щонайменше на один рік з автоматичним продовженням на такі самі періоди, якщо одна сторона не повідомить іншу про намір припинити або змінити Ініціативу;
  • включити Миколаївський порт, а також інші порти та термінали, що розташовані в Бузько-Дніпровському каналі, спеціалізований морський порт «Ольвія» до Чорноморської зернової ініціативи з метою збільшення пропускної спроможності для експорту зерна.

Нагадаємо, за підсумками 2022 року морські порти України скоротили вантажообіг на 61,4% у порівнянні з 2021 роком – до 59 млн т.  Експортна перевалка вантажів портовиками скоротилася на 59,5% р./р. – до 47,8 млн т, а імпортна – на 74,2%, до 6,2 млн т. Серед лідерів за номенклатурою вантажів є зернові – 28,8 млн т, а також наливні – 4,8 млн т. Морський транспорт торік забезпечив 54% українського експорту.

Зазначимо, металургійна промисловість є основою української економіки. До повномасштабного вторгнення РФ гірничо-металургійний комплекс України забезпечував близько 10% ВВП та 33% експорту. Вітчизняний ГМК орієнтований на експорт, тож на галузь сильно вплинула блокада Чорного моря російським військовим флотом. Зараз можливості експорту металургійної продукції залізницею обмежені, а морські порти ЄС, на які переорієнтувалися металурги, не в змозі обробити всі українські вантажі.

Більше про вплив блокади чорноморських портів на промисловість України – у дослідженні GMK Center.