Бізнес визначив 4 ключові умови ефективної кліматичної політики в Україні

Український бізнес в ході обговорення проєкту Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні на період до 2033 року та операційного плану до неї визначив 4 ключові умови ефективної кліматичної політики. Про це йдеться в пресрелізі Європейської бізнес асоціації (ЄBA).

«Бізнес-спільнота вітає цю та інші ініціативи уряду у сфері кліматичної політики, водночас звертає увагу на деякі моменти, без врахування яких вони будуть неефективними або ж взагалі залишаться тільки на папері», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, асоціація закликає Уряд не поспішати із запровадженням СТВ та забезпечити проведення регулярного діалогу із бізнесом щодо параметрів запуску та функціонування майбутньої СТВ.

«СТВ – це європейське зобов’язання України, визначене і в Угоді про Асоціацію з ЄС, і в Плані Ukraine Facility. Водночас в жодному з них не встановлені терміни, коли СТВ має запрацювати в Україні. На думку бізнесу, пропонований урядовцями запуск пілотної фази у 2026 році не є реалістичним, адже дані про фактичні викиди CO2 у результаті діяльності підприємств, які є основою для побудови системи та її ключових елементів, відсутні», – зазначає EBA.

Запровадження СТВ не звільнить українських виробників, що експортують продукцію до ЄС, від необхідності сплачувати CBAM та призведе до суттєвого підняття собівартості всієї продукції.

«CBAM має розглядатись окремо від СТВ, і спроби впровадження СТВ в терміни до початку дії фінансових зобов’язань CBAM у 2026 році можуть призвести до колапсу підготовки й до CBAM, і до СТВ з огляду на обмежені ресурси державних органів та бізнесу. Це може загрожувати успіху зусиль у сфері скорочення викидів парникових газів і потребує ретельного планування та зваженого підходу», – наголошує асоціація.

Крім того, запровадження СТВ призведе до суттєвих викликів подальшого відновлення економіки не тільки через зростання фінансового навантаження на виробників продукції, а й через підняття вартості електроенергії, цементу, сталі та ряду інших груп продуктів, які критично важливі під час війни та відновлення.

Третьою умовою є те, що Україні слід сприяти досягненню застосування CBAM до України за декларативним принципом.

«Чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС брати до уваги виключні й неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені CBAM. Одним із підходів може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію CBAM. Тобто, фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди», – зазначає EBA.

Це дозволить знизити фінансове навантаження на бізнес та допоможе підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого в результаті військових дій.

По-четверте, Мінекономіки слід розпочати розробку українського механізму CBAM для імпорту продукції з третіх країн.

«Оскільки Україна прагне запровадити архітектуру кліматичного врядування Європейського Союзу, обов’язковим елементом повинен стати механізм прикордонного вуглецевого коригування, аналогічний тому, який запроваджено в ЄС. Це сприятиме захисту національних виробників та забезпеченню однакових умов для всіх учасників ринку в Україні, а також прискорить та спростить процес інтеграції ринку України в ринок ЄС після набуття Україною статусу країни-члена ЄС», – додає асоціація.

Оскільки в Україні вже діє екоподаток на викиди CO2, запровадження вищеописаного механізму потрібно здійснювати якомога швидше, зокрема до моменту впровадження СТВ та до моменту потенційного набуття Україною членства в ЄС, зважаючи на очікувану довготривалість цих процесів.

Європейська Бізнес Асоціація сподівається на врахування позиції бізнесу та продовжуватиме надавати експертну підтримку нормотворцям.

Нагадаємо, EBA вважає, що Україна програє кліматичну торговельну війну. Для захисту національної промисловості в умовах впровадження CBAM потрібні відповідні кроки з боку держави, зокрема, розробка та впровадження власного механізму. Водночас інші торговельні партнери ЄС активно ведуть переговори щодо CBAM, швидко реагуючи на регулярні зміни та оновлення, які випускає ЄК.