Олег Кирилюк: «Готуємо на продаж Новоселицьке родовище вапняку»

Розвідані балансові запаси залізних руд України становлять близько 20,9 млрд т. З них 11 млрд т належать до запасів діючих на сьогодні підприємств. За нинішнього середньорічного рівня видобутку – 170 млн т – цих обсягів вистачить на 65 років.

В інтерв’ю для GMK Center голова Державної служби геології та надр Олег Кирилюк розповів, як сьогодні здійснюється ліцензування та переліцензування українських підприємств з видобування залізної руди, чи виникають у процесі спірні моменти і яке видобування буде найбільш перспективним в Україні в найближчі роки.

Скільки в Україні видано дозволів на видобування залізної руди?

– Держгеонадра видали 44 спецдозволи на видобування залізної руди. Йдеться про такі великі підприємства, як «АрселорМіттал Кривий Ріг», Північний ГЗК, Південний ГЗК, Центральний ГЗК тощо. Це добре відомі компанії, які мають іноземні інвестиції та здійснюють постійне видобування. Кожні 20 років ліцензії оновлюються.

Коли останнього разу видавався дозвіл на видобування залізної руди? Скільки таких дозволів було видано у 2018 році? Скільки планується видати у 2019-му?

– У 2018 році ми не видавали дозволів на залізорудні родовища – лише продовжували. Якщо в майбутньому будуть заявники, ми готові розглянути запит і видати дозвіл. Але, звісно ж, лише шляхом онлайн-аукціону і за наявності мінімум двох заявників.

Чи є охочі видобувати залізну руду на нових, раніше не використовуваних родовищах?

– На території України є добре розвідані перспективні родовища залізної руди, але попиту на них поки що немає. Гадаю, тих обсягів, що добуваються на сьогодні, достатньо.

Наскільки сумлінно компанії дотримуються правил користування залізорудними надрами?

– Протягом останніх 1,5 року критичних спірних моментів щодо видачі чи продовження спецдозволів не виникало.

Отримавши дозвіл, компанія зобов’язується протягом 20 років реалізувати заходи, прописані в програмі робіт. Якщо виникають якісь проблеми, вони стосуються саме цієї програми.

Держгеонадра, постійно здійснюючи геологічний контроль на підприємствах, може виявити якісь недоліки. У таких випадках ми виписуємо припис про порушення і зазначаємо термін їх усунення.

Додам, що добувні підприємства найчастіше входять до складу великих компаній з іноземними інвестиціями. Будь-які зупинки робіт чи проблеми з видачою дозволів суттєво впливають не лише на їхню роботу, а й на інвестиційний клімат у державі загалом. Тому ми намагаємося максимально ефективно співпрацювати з бізнесом, водночас забезпечуючи дотримання правил користування надрами.

Скільки перевірок дотримання правил користування залізорудними родовищами було проведено в 2018 році?

– Протягом 2018 року Держгеонадра провели перевірки за 31 спеціальним дозволом на користування надрами, отриманим на залізорудні родовища (25 спецдозволів на видобування і 6 спецдозволів на геологічне вивчення).

Скільки порушень було виявлено і які саме?

– Порушення були виявлені під час усіх перевірок за 31 дозволом. Найбільш поширеними порушеннями є:

• невиконання проектних рішень щодо розробки родовищ корисних копалин;
• відсутність погоджень центральними органами виконавчої влади проектних документів;
• невиконання програми робіт, яка є невід’ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами.

Скільки перевірок заплановано на 2019 рік?

– На 2019 рік заплановано 5 перевірок.

Про берилій, літій та графіт

Чи є перспективи у родовищ кольорових і рідкоземельних руд в Україні?

– На мою думку, в найближчі кілька років кольорові метали, а також літієві та графітові руди стануть більш цікавим напрямом видобування, ніж, скажімо, залізна руда.

До 2021 року в світі очікується бум на кольорові метали, зокрема через зростання попиту на електрокари. Видобуванням кольорових металів в Україні цікавляться Бразилія, Китай, Японія, Канада, США, Австрія та вітчизняні компанії з іноземними інвестиціями.

Берилій, графіт і літій, тим часом, активно використовуються в новітніх технологіях – від виробництва електричних батарей і аерокосмічної галузі до машино- і літакобудування. Така сировина належить до критичних у всьому світі. Літій, наприклад, доставляється із Південної Америки й Австралії у вигляді ропи, хоча у нас він є у вигляді руди – єдине велике родовище. Україна може бути як експортером, так і частиною наявних світових виробництв, що використовують ці матеріали.

Скільки відповідних ліцензій було видано у 2018 році? Скільки планується видати у 2019-му?

– В 2019 році ми плануємо видати 40 ліцензій на рудні та нерудні корисні копалини шляхом електронних торгів. З початку року уже продано близько 10 родовищ. Загальні надходження до держбюджету становлять понад 140 млн грн.

Чи багато в Україні охочих добувати рідкоземельні руди?

– Через певні ризики для інвесторів на сьогодні в Держгеонадрах, на жаль, небагато заявників на ці ділянки. Видобуванням літію, наприклад, поки що не займається жодна компанія, хоча двом були видані відповідні дозволи. Усе тому, що це дуже затратний бізнес – побудувати шахту з переробки рідкоземельних руд, за попередніми підрахунками, коштує $5,5 млрд (станом на 2018 рік).

Служба працює над вдосконаленням співпраці з бізнесом і готує нові ділянки для продажу на електронних торгах.

Про вапняк

У зв’язку з окупацією Криму та частин Донецької і Луганської областей українські металурги зазнали значного дефіциту вапняку. Чи є можливість наростити видобуток цього каменю?

– Справді, сьогодні є активний попит на первинні та вторинні вапняки. Особливо на перші, оскільки вони використовуються в металургійній промисловості. Наразі ми шукаємо родовища з числа захищених запасів, щоб підготувати їх до аукціону. Гадаю, протягом кількох місяців ми зможемо якісно підготувати декілька ділянок і виставити їх на аукціон.

Про які саме родовища йдеться?

– Ми дивимось на Вінницьку, Хмельницьку та інші області, де є захищені запаси. Наразі на аукціон готуємо Новоселицьке родовище Чернівецької області.

Про вугілля

Якими запасами вугілля наразі володіє Україна?

– Захищені запаси вугілля в Україні сягають близько 50 млрд т. Розташовані вони в межах шести областей: Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Волинської, Львівської та Закарпатської.

До втрати частин Донецької та Луганської областей в Україні налічувалось близько 150 шахт з діючим видобуванням вугілля. На сьогодні частина з них – близько 60 – опинилися на тимчасово окупованих територіях. Таким чином, у розпорядженні Міністерства енергетики залишилось близько 30 державних шахт. На 21-25 з них здійснюється видобування.

Скільки вугілля видобуває Україна після втрати територій?

– Державна служба геології і надр орієнтується не на статистичні дані, а на щорічні звіти маркшейдерів. Так, у 2016 році у нас було видобуто майже 44 млн т вугілля, у 2017-му – близько 34 млн т. Щодо 2018 року повної звітності ще немає, але, скоріше за все, також буде спад.

Чи є перспективи для збільшення видобутку?

– Перспективних родовищ досить багато. Утім, останнє невелике родовище в Донецькій області, яке ми виставляли на аукціон, на жаль, не вдалося продати – ніхто не взяв участі в торгах.

Сьогодні у нас є заявка на освоєння Матроського родовища. Ми готуємо цю ділянку для виставлення на електронний аукціон через систему ProZorro. Переможця буде визначено за розміром оплати.

Коли родовище буде виставлено на аукціон?

– Зараз готуються попередні обрахунки. Їх буде надіслано міській адміністрації, яка матиме 45 днів на погодження проекту. Думаю, не раніше ніж за два місяці родовище виставлять на аукціон.

Які запаси вугілля на цьому родовищі?

– 1256 тис. т.

Які висновки можна зробити за результатами останніх аукціонів з реалізації спеціальних дозволів на користування надрами?

– Один із ключових висновків – онлайн-торги довели свою ефективність і переконали нас у тому, що вони є найбільш прозорим способом розпоряджання надрами. ЕТС ProZorro.Продажі стане невід’ємною складовою для залучення якнайбільше коштів до держбюджету, а для учасників торгів – гарантією відсутності корупційної складової і забезпечення рівня сервісу, який відповідає XXI століттю.

Інтерв’ю записане 17 квітня під час форуму «Промполітика і ГМК: світовий досвід для України»