Габріель Зауер: «Бізнес має інвестувати кошти в чисті технології»

Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що діє в Україні за дорученням уряду Німеччини, реалізує кілька проектів для сталого економічного, екологічного та соціального розвитку держави. Одним із пріоритетних напрямків роботи GIZ в Україні є енергоефективність та боротьба з наслідками змін клімату.

Нещодавно GIZ розпочала впроваджувати в Україні амбітний проект під назвою «Найкращі доступні технології та методи управління для України». Він має на меті впровадження в українській промисловості європейських best available techniques – найкращих доступних технологій – для зменшення обсягів промислового забруднення та негативного впливу на довкілля.

В інтерв’ю GMK Center директор проекту «Найкращі доступні технології та методи управління для України» Габріель Зауер розповів, на якому етапі реалізації перебуває проект з впровадження НДТМ в Україні, скільки часу знадобиться для остаточного їх запуску та як фінансуватимуться відповідні заходи.

Про проект Закону

GIZ розпочав проект «НДТМ» минулого року. Чого ви вже досягли? На якому етапі реалізації перебуває проект?

– Проект ми запустили ще у лютому, хоча офіційний старт відбувся у червні – певний час знадобився для підбору команди. Утім, від графіку ми не відстали.

Федеральне міністерство довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини, за дорученням якого GIZ виконує проект, і наш партнер тут, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, розробили проект Закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Наразі проект розміщений на офіційному сайті Міністерства та доступний для надання коментарів та зауважень з боку громадськості та бізнесу. Ми хотіли б отримати якомога більше відгуків від усіх зацікавлених сторін, зокрема й від неурядових організацій, промисловців, експертів тощо.

Як бізнес відреагував на проект Закону?

– Підприємці хочуть знати більше. Хочуть розуміти, що на них чекає і прагнуть брати безпосередню участь в реалізації. Ми плануємо реалізувати два пілотних проекти: один для тестування інтегрованої дозвільної системи, інший – для тестування фінансової схеми інвестування у впровадження НДТМ в українські компанії. Вони цікавляться і пілотами, і тим, як взяти в них участь.

Про впровадження НДТМ

Проект «Найкращі доступні технології та методи управління для України» складається з чотирьох компонентів. Наразі ви майже закінчили роботу над першим компонентом – розробкою законопроекту. Що далі?

– GIZ підтримує впровадження НДТМ в Україні за чотирма напрямами. Проект триватиме до 2023 року, але він не охоплює всього масштабу процесу. Впровадження НДТМ триватиме, ймовірно, до 2028 року, і керуватиме ним буде Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

Найближчим часом ми плануємо долучитися до процесу розробки системи управління даними (DMS), формування спеціалізованих тренінгів та тестування нової системи через пілотні проекти.

Отже, зараз ви маєте намір реалізувати другий компонент проекту?

– Першим пластом роботи, до якого ми долучилися, була розробка законопроекту. Її в цілому завершено. Міністерство опублікувало законопроект, який, утім, ще не прийнятий, але прогрес значний.

Далі ми плануємо долучитися до розробки DMS. Це в основному онлайн-інструмент для подачі заявок, коментарів, видачі та публікації інтегрованих екологічних дозволів. Імовірно, він запрацює в 2021 році.

Коли буде доступний український переклад довідників з НДТМ (BREFs)?

– Переклад довідників з НДТМ (best available techniques reference documents (BREFs) триватиме близько року, і робитиметься він поступово, сектор за сектором. Майбутні перекладені довідники мають відповідати законодавству України, містити зрозумілі для українців терміни та бути написані зрозумілою мовою. Оскільки ми не будемо перекладати все одразу, деякі документи можуть бути доступні раніше, інші – пізніше.

Загалом ми націлені перекласти до восьми галузевих та двох горизонтальних BREF. Думаю, переклади будуть завершені в 2021 році.

Третій компонент НДТМ – пілотний проект з видачі комплексних дозволів українським компаніям. Які компанії мають намір брати в ньому участь? Про які сектори йдеться?

– Це мають вирішити Федеральне міністерство довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини та Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Наразі планується, що до пілоту будуть включені такі сектори, як виробництво чавуну та сталі, видобувна та цементна промисловість.

GIZ шукає компанії для реалізації цього пілоту?

– Ні. Поки що ми цим не займаємось, оскільки спершу потрібно створити систему управління даними, інтегровану до структури Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Наразі Міністерство розробляє спільну платформу для всіх типів ІТ-рішень. Буде проведено тендер для пошуку ІТ-партнера, який надаватиме підтримку в розробці таких рішень.

Згодом можна буде включити інтегровані екологічні дозволи до загальної системи. Щойно ми створимо DMS, у нас будуть необхідні ресурси і Міністерство буде готове до роботи, ми зможемо думати, з ким співпрацювати і реалізувати пілот.

 Про взаємозв’язок законодавства

Чи включатимуть НДТМ до Закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (№ 0875)?

– Так, можливо, але лише частково. Є можливість пов’язати інтегровані екологічні дозволи зі встановленими обмеженнями на викиди парникових газів. Ми намагаємося переконатися у тому, що не буде жодних суперечностей щодо визначень та термінології в цих двох законах.

Як думаєте, коли уряд ухвалить проект Закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», який передбачає транспозицію Директиви ЄС «Про промислові викиди (IED)» до українського законодавства, який ви вже представили на розгляд?

– Сподіваюся, на початку 2020 року.

Це єдиний законопроект, який ви плануєте підтримувати в Україні?

– Так, єдиний. Але впровадження Директиви вплине не лише на промисловців, а й на інші сфери: адміністративні процеси, моніторинг, звітність та верифікацію, вторинне законодавство тощо.

Чи допоможе впровадження НДТМ зменшити адміністративне навантаження на українську промисловість та компанії?

– Так, у довгостроковій перспективі такий підхід стане ефективнішим. Спочатку може бути більше адміністративного навантаження, оскільки всі промислові установки за короткий проміжок часу слід привести у відповідність новій системі. Утім, інтегровані дозволи, які ми пропонуємо, включають усі типи забруднення і є безтерміновими. Змінювати дозволи доведеться лише в тому випадку, якщо істотно зміняться НДТМ або з’являться інші важливі обставини. Ще один фактор – це діджиталізація, яка охоплюватиме все – від подання заявок до публікації інтегрованих дозволів чи змін до цих дозволів.

Як ви мотивуєте українську промисловість використовувати інтегровані дозволи?

– НДТМ допомагають бути успішними. Це хороший аргумент для будь-якого бізнесу. Якщо український виробник хоче експортувати свою продукцію до Європейського Союзу, але має не дуже екологічне виробництво, ЄС може задіяти мито на імпорт, так званий carbon border, і бізнес стане неконкурентоспроможним. Тож якщо ви хочете бути успішним експортером в Європейському Союзі, вам доведеться здійснити певну модернізацію.

Бізнес має інвестувати кошти в чисті технології та процеси, а це завжди НДТМ. Це одна зі сторін мотивації.

Держава може в певних випадках допомогти бізнесу залучити інвестиції, оскільки для досягнення граничних значень викидів, зазначених в НДТМ, часто потрібні значні кошти. Це той випадок, коли втручання держави в ринок є виправданим. Припускаю, що буде створено механізм, щоби фінансування відповідних проектів було реалістичним для бізнесу.

Зараз українські підприємства мають чудову нагоду досягти необхідних стандартів. Потрібно тримати руку на пульсі.

Про фінансовий механізм

Кінцевим компонентом впровадження НДТМ для України є розробка фінансового механізму. Про що саме йдеться?

– Йдеться про інвестиції в найкращі доступні технології, а саме про перепроектування робочих процесів та установок, а також про вкладення коштів у нове обладнання.

Ідея в тому, щоб створити механізм фінансування, який зменшує навантаження на бізнес і водночас вимагає від нього вкладати в модернізацію частину власних коштів (або брати позику в банку). Безумовно, 100-відсоткових дотацій за кожну інвестицію в НДТМ не буде. Наразі невідомо, який відсоток покриватимуть дотації.

Чи буде цей механізм впроваджений на національному рівні?

– Так. Це допоможе бізнесу здійснювати необхідні інвестиції. Я знаю, що високі процентні ставки є серйозною перешкодою для масштабних інвестицій, але остаточна схема поки що не розроблена.

Ми перевіримо процедуру фінансування у процесі реалізації пілотного проекту. Для цього буде залучено фінансову установу. Ідея, як я вже казав, у частковому субсидуванні інвестицій та частковому внесенні власних коштів компанії (або залученні позикових коштів). Головна роль такого інституту полягатиме в адмініструванні процесів.

Отже, спочатку у нас буде пілот для видачі дозволу – щоб побачити, як це працює, чи працює DMS, чи все зрозуміло для обох сторін, а потім, другим кроком, ми спробуємо реалізувати пілотний проект фінансування.

Які є ризики впровадження цієї системи в Україні?

– Ризик є завжди – у будь-якому процесі й будь-якій системі. Більше того, кожна країна має свої особливості. Тому насправді важко сказати, з якими труднощами ми можемо зіштовхнутися.

На сьогодні всі ризики, про які ми знали, ми вже обговорили і переконалися в тому, що вони перебувають під контролем.