Exclusive Як країни світу реагують на європейський CBAM (червень 2025 року)

CBAM починає впливати на торгівельні потоки та національну кліматичну політику

Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), впроваджений у ЄС становить значний виклик для світової торгівлі. Оскільки ЄС починає поступово запроваджувати ціноутворення на викиди вуглецю на своїх кордонах, уряди країн світу змушені переглядати свою кліматичну політику та переоцінювати конкурентоспроможність у торгівлі. Не дивно, що країни активно реагують на дії ЄС, при чому їх реакції можна розділити на кілька категорій. Вони варіюються від юридичного та політичного опору до спроб запровадити внутрішні інструменти ціноутворення на викиди вуглецю або навіть розробити національні схеми на зразок CBAM.

Запропонована класифікація не є чіткою й однозначною, оскільки країни можуть одночасно висловлювати різні реакції. Наприклад, Індія та Китай критикують європейський CBAM, одночасно просуваючи власні системи торгівлі викидами. Щоб все було просто і зрозуміло, ми відносили країну лише до однієї класифікаційної групи.

До країн, які протидіють європейському CBAM, належать Південна Африка, Індія, Росія, Китай. Разом на ці країни припадає 26,5% імпорту з третіх країн (з поза меж ЄС) у 2024 р. Ці країни вирішили протистояти CBAM безпосередньо через дипломатичні канали або юридичні дії.

Зокрема, Індія попередила, що CBAM може стати причиною зриву поточних переговорів про укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС, і натякнула на можливі дії в рамках СОТ. Південна Африка також розглядає можливість подання офіційної скарги до Світової організації торгівлі. Росія в травні 2025 року ініціювала офіційну справу в СОТ проти CBAM. Китайська асоціація виробників сталі називає CBAM новим торгівельним бар’єром і вимагає подальших переговорів про можливі винятки.

Польський уряд наразі оскаржує введення CBAM у Суді Європейського Союзу, стверджуючи, що CBAM є по суті фіскальним механізмом, а затвердження фіскальних механізмів вимагає одностайної згоди всіх держав-членів ЄС. Справа була подана 8 серпня 2023 року і все ще перебуває на розгляді в Суді. Дані про зовнішню торгівлю Польщі не використовувалися для розрахунку частки країн, які протидіють CBAM, в імпорті з-поза меж ЄС, оскільки Польща є членом ЄС.

Декілька економік вивчають або розробляють власне СВАМ регулювання, як для вирівнювання умов конкуренції, так і для захисту вітчизняних галузей. На частку таких країн прийшлося 29,7% імпорту з поза меж ЄС у 2024 році.

Велика Британія запровадить власний CBAM з 2027 року, який охоплюватиме ті самі сектори, що й CBAM у ЄС. Норвегія також готується до запровадження CBAM у 2027 році. У Сполучених Штатах законодавці запропонували «іноземний збір за забруднення», який передбачатиме введення мит на основі вуглецевої інтенсивності імпортованих товарів. Канада та Австралія перебувають на початкових етапах розробки CBAM. Тайвань має намір розробити проєкт правил CBAM у другій половині 2025 року.

Іншим можливим заходом є запровадження або посилення національних механізмів ціноутворення на вуглець. Вони створюють передумови для того, щоб вуглецеві платежі залишалися в країні-експортері, а не сплачувалися до ЄС. На країни з цієї групи припало 15,1 % імпорту з поза меж ЄС у 2024 році.

Наприклад, Туреччина запустить національну пілотну ETS, узгоджену з правилами ЄС, у 2025 році, для компенсації зобов’язань, які виникатимуть за СВАМ у ЄС. Індонезія готує національну ETS і вже запустила добровільну біржу вуглецю. Бразилія у травні 2025 року прийняла закон про створення регульованого ринку вуглецю. Японія розробляє свою добровільну схему торгівлі вуглецем (GX-ETS), яка дозволяє компаніям торгувати квотами на викиди. Ізраїль планує ввести акцизний податок на вуглець для палива. Уряд Марокко розглядає можливість введення податку на викиди вуглецю і планує опублікувати дорожню карту його впровадження наступного року.

Країни також безпосередньо взаємодіють з Брюсселем для укладення індивідуальних угод. Наприклад, Україна готує звернення до ЄС з проханням відкласти CBAM. Південна Корея створила спеціальну робочу групу з CBAM і веде технічні переговори, щоб досягти визнання її системи ціноутворення на викиди вуглецю такою, що відповідає нормам ЄС.

З введенням податку на викиди вуглецю (CBAM) у ЄС потенційні втрати інвестицій в українську економіку в 2026-2030 роках можуть скласти 2,7 млрд доларів. Потенційні втрати від експорту протягом цього періоду складуть 4,7 млрд доларів. Європейський Союз наразі є головним торгівельним партнером України, і введення CBAM створить додаткові перешкоди для вітчизняних компаній, що постачають товари до блоку.