Сталевий ринок України у І кварталі: сповільнення виробництва та торгівлі

Ринок сталі України протягом I кварталу 2025 року показав різноспрямовані тенденції: виробництво основних видів продукції переважно зросло, внутрішнє споживання та імпорт також відновились, тоді як експорт продукції сповільнився.

За підсумками січня-березня металургійні підприємства збільшили виплавку чавуну на 7,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,7 млн т. Випуск сталі зріс на 2,7% р./р., до 1,73 млн т, а металопрокату – на 3,4% р./р., до 1,43 млн т. Водночас, порівняно з попереднім кварталом виробництво чавуну скоротилось на 1,8%, а сталі та прокату зросло на 2,5% відповідно.

Спостерігається уповільнення виробничих показників, оскільки середній квартальний випуск чавуну минулого року склав 1,77 млн т, сталі – 1,89 млн т, а прокату – 1,55 млн т. Найбільш успішними для галузі у 2024 році були II та III квартали, коли виплавка чавуну та сталі була близька, або перевищувала до 2 млн т, а готової продукції – 1,7 млн т.

Серед основних факторів впливу: торгова політика США – нові мита та антидемпінгові розслідування обмежують доступ української продукції до американського ринку, впливаючи також на цінову кон’юнктуру в ЄС і Азії; логістичні труднощі, зокрема підвищення тарифів на перевезення; висока конкуренція з боку азійських виробників, та ін.

Внутрішнє споживання сталі (напівфабрикати, металопрокат) протягом І кварталу 2025 року зросло на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, й на 0,5% у порівнянні з попереднім кварталом – до 849,92 тис. т. При цьому, 317,9 тис. т (+35,9% р./р.; +10% кв./кв.) припадає на імпорт. Зокрема, довгого прокату імпортовано 49,7 тис. т (+92,7% р./р.), а плоского – 268,25 тис. т (+28,8% р./р.). Попри зростання поставок, частка імпортної складової знизилась на 1,28 п.п. порівняно з І кварталом 2024-го.

Експорт металопродукції за період скоротився на 11,2% р./р. та зріс на 7,1% кв./кв. – до 903,53 тис. т. Зниження показника відбулось переважно через сповільнення експортного попиту на напівфабрикати – на 34,8% р./р., до 294,2 тис. т. Відвантаження довгого прокату за період зросли на 19,6% р./р., до 176,25 тис. т, а плоского – на 3,3% р./р., до 433,1 тис. т.

Серед ключових видів продукції, що постачались на зовнішні ринки: плоский гарячекатаний прокат (УКТЗЕД – 7208) – 357,83 тис. т, напівфабрикати (УКТЗЕД – 7207) – 294,2 тис. т, плоский холоднокатаний прокат (УКТЗЕД – 7209) – 58,45 тис. т, арматура (УКТЗЕД – 7214) – 36,69 тис. т. Найбільше імпортували українські споживачі плоского прокату з покриттям (УКТЗЕД – 7210) – 110,79 тис. т, плоского гарячекатаного прокату – 98,97 тис. т, плоского холоднокатаного прокату – 32,87 тис. т, кутиків (УКТЗЕД – 7216) – 26,88 тис. т.

Експорт труб за I квартал сягнув 136,23 тис. т (+12,8% р./р.), а імпорт – 20,89 тис. т (+67,3% р./р.).

Основними експортними ринками українського металопрокату є країни Європейського союзу (77,9%), іншої Європи (10,9%) та СНД (6,7%). Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (59,4%), на другому ЄС (23,2%), на третьому – країни Азії (16,9%).

«Ми бачимо початок негативних тенденцій із-за внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на український ГМК. Експорт залізної руди зменшується, стабільні обсяги випуску сталі та експорту чавуну під загрозою. Негативні економічні тенденції, що посилилися через торговельні війни, в Європейському Союзі також впливають на обсяги та ціни українського експорту. Додатково негативний вплив відчутно від агресивної податкової та тарифної політики Уряду, що погіршує ситуацію для ключової галузі промисловості – гірничо-металургійного комплексу», – зазначив Станіслав Зінченко, директор GMK Center.