Exclusive Польща у 2024 році експортувала рекордні 2,8 млн т брухту

Поставки сировини до третіх країн зросли на 1,4% р./р., а до країн ЄС – на 10,1% р./р.

Ринок брухту чорних металів Польщі протягом останніх років зазнає значних змін та піднесення. За підсумками 2024 року експорт сировини зріс на 5,9% порівняно з 2023-м – до рекордних 2,81 млн т. Водночас імпорт зріс на 2,3% р./р. – до 956 тис. т.

Експорт

Експорт сировини з країни із 2022 року зазнав глобальних змін, зокрема, змінилась географія постачань. Якщо протягом 2015-2022 рр. поставки брухту з Польщі до третіх країн складали близько 26% від загального обсягу експорту, то у 2023-2024 рр. цифра зросла до 47,8%.

Так, у 2023 році експорт сировини до третіх країн склав 1,3 млн т (+69,9% р./р.), а у 2024-му – 1,32 млн т (+1,4% р./р.). Поставки в країни Євросоюзу оцінюються в 1,36 млн т (-7,3% р./р.) та 1,49 млн т (+10,1% р./р.) відповідно. Загальні обсяги експорту зростають вперше після дворічного падіння.

Ключовими ринками, на які спрямовується сировина з Польщі є Туреччина, Індія та Пакистан. Зокрема, до Туреччини у 2024 році експортовано 529 тис. т брухту чорних металів, що у 2,3 раза перевищує обсяги 2023 року (228 тис. т) та майже втричі – 2022-го (177 тис. т).

Поставки до Індії, навпаки, скоротились у 2024 році після різкого піднесення роком раніше – до 496 тис. т з 709 тис. т (-30% р./р.). Загалом, індійський ринок є дещо новим для польських постачальників, адже протягом 2015-2021 рр. в цьому напрямку постачалось не більше 65 тис. т сировини на рік. Значний приріст спостерігається з 2022 року.

Пакистан торік імпортував з Польщі 89 тис. т брухту порівняно з рекордними 183 тис. т у 2023-му (-51,1% р./р.).

Імпорт

Імпорт сировини до Польщі минулого року зріс на 2,3% – до 956 тис. т. Це вже третє поспіль річне зростання імпорту, зокрема у 2022-му – на 26,3% р./р., 2023-му – на 19% р./р.

Основним джерелом імпорту є країни ЄС – 764 тис. т у 2022 році (+28,6% р./р.), 774 тис. т – 2023-му (+1,3% р./р.), та 691 тис. т – 2024-му (-10,7% р./р.). Переважно, поставки відбуваються з сусідніх країн Європи – Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, де виробництво сталі є незначним порівняно з Польщею через меншу кількість потужностей та проблеми з наявними заводами. Так, у 2024 році Чехія спрямувала до Польщі 373,59 тис. т сировини (+0,1% р./р.), Словаччина – 177,51 тис. т (-24,7% р./р.), Німеччина – 93,05 тис. т (+1,7% р./р.), Угорщина – 21,98 тис. т (-22,2% р./р.).

Імпорт з третіх країн в останні два роки відзначився значним зростанням. Якщо у 2016-2022 рр. середньорічний показник був на рівні 38 тис. т, то у 2023-2024 рр. – 212 тис. т. Зокрема, у 2023 році поставки сягнули 160 тис. т (21 тис. т у 2022-му), й 265 тис. т за підсумками 2024-го (+65,2% р./р.).

Майже увесь обсяг імпорту з третіх країн припадає на Україну. У 2023 році показник сягнув 159,44 тис. т (15,6 тис. т у 2022-му), й 251,03 тис. т – у 2024-му (+57,4% р./р.). Перспектива щодо зростання показника у 2025-му висока, оскільки тільки за I квартал імпорт сировини з України склав 68,11 тис. т (57 тис. т роком раніше).

Виробництво сталі

Виробництво сталі в Польщі у 2024 році відзначилось зростанням після дворічної стагнації – на 10,6% р./р., до 7,11 млн т. У 2023 році показник впав на 13,2% р./р., до 6,43 млн т, а у 2022-му – на 12,4% р./р., до 7,41 млн т.

Польська металургія у 2020-2024 рр. зазнала значного впливу глобальних і регіональних чинників. Пандемія COVID-19 у 2020 році спричинила зниження попиту на сталь та перебої в ланцюгах поставок, однак вже у 2021-му відбулося стрімке відновлення на тлі зростання будівництва та промислового виробництва. Війна в Україні, запровадження санкцій проти російської металопродукції та енергетична криза 2022 року призвели до падіння виробництва через зростання собівартості та зниження попиту. У 2023 році ситуація ускладнилася слабким економічним зростанням у ЄС та зменшенням інвестицій у промисловість, проте у 2024-му галузь почала відновлюватися завдяки стабілізації ринків, цін на енергоносії та збільшенню внутрішнього споживання сталі.

2025 рік покликаний підтримати тенденцію до відновлення, зокрема, у січні-квітні показник вже зріс на 3,9% р./р., до 2,48 млн т. Відновленню обсягів виробництва сприяє перезапуск важливого металургійного підприємства – Huta Częstochowa. З 3 лютого завод працює на повну потужність після понад року простою.

Висновки та перспективи

Ринок брухту чорних металів у Польщі демонструє стійке зростання експорту на тлі трансформації логістичних ланцюгів і змін у географії поставок. Рекордні 2,8 млн т експорту у 2024 році свідчать про нарощування зовнішньої торгівлі, передусім завдяки активізації поставок до Туреччини, яка у відповідь на геополітичні зміни значно збільшила попит на європейську сировину. Зростання експорту до Туреччини супроводжується паралельним зростанням імпорту брухту до Польщі з України, що вказує на формування транзитної ролі Польщі в європейському ланцюгу постачання сировини.

Така ситуація створює короткострокові вигоди для польських трейдерів і посередників, однак на горизонті постають ризики. В ЄС уже обговорюються обмеження на експорт вторинної сировини за межі Союзу – зокрема, згідно з оновленим Регламентом про перевезення відходів, що набуде чинності у 2026 році, можуть бути введені суворіші умови експорту брухту до третіх країн.