50-відсоткові тарифи на сталь Трампа показали неоднозначні результати

Американські металурги отримали нові доходи й інвестиції, тоді як споживачі — зростання витрат

Минув рік відтоді, як у червні 2025-го президент США Дональд Трамп запровадив 50-відсотковий тариф на імпорт сталі й алюмінію. Чиновники прогнозували, що цей крок відродить промислову базу країни та захистить вітчизняних виробників від дешевого імпорту. Наразі реформа продемонструвала неоднозначні результати: металурги отримали суттєві переваги, тоді як споживчі сектори зіткнулися зі зростанням витрат. Про це пише Eurometal із посиланням S&P Global.

Завдяки митам імпорт сталі до США стрімко скоротився. Це дало змогу внутрішнім цінам випередити світові, а американським заводам — поступово збільшити виробництво й використання потужностей, попри незмінний попит.

Галузь переживає хвилю капіталовкладень обсягом $50 млрд. Зокрема компанія Nucor Corp. активно розширює діяльність, будуючи новий плавильний цех в Аризоні, мікрозавод у Північній Кароліні та лінії цинкування в Індіані й Південній Кароліні. За рік у сталеливарній промисловості з’явилося кілька сотень нових робочих місць.

Водночас обіцяного виробничого буму для кінцевих споживачів сталі не відбулося. Через тарифи суттєво зросли витрати переробних секторів.

Стрибок цін: із квітня 2025 року по квітень 2026-го індекс цін виробників заліза та сталі зріс на 10,4%, а продукції сталеливарного виробництва — на 13,3%. Станом на кінець травня ціна на гарячекатані рулони сталі в США сягнула $1201,5 за метричну тонну, що більш ніж удвічі перевищує вартість аналогічної продукції в Південно-Східній Азії ($571).
Скорочення будівництва: вищі ціни на сировину збільшили вартість будівництва. У березні 2026-го інвестиції в нежитлове будівництво знизилися на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. На це також вплинуло завершення великих інфраструктурних проєктів часів адміністрації Байдена.
Ланцюги постачання: автомобільна та металургійна промисловості змушені переглядати умови контрактів задля відшкодування тарифних витрат через зниження рентабельності.

«Для виробників, які працюють із тарифними матеріалами, рішення про зміну постачальників, перепроєктування продукції чи перенесення потужностей до США вимагають довгострокового бачення та впевненості у поверненні інвестицій», — зазначає Марк Гілберт, глобальний керівник Центру геополітики BCG.

Попри локальні успіхи металургів, загальна зайнятість у виробничому секторі США залишається стабільною — на рівні 12,6 мільйона працівників. Кількість робочих місць безпосередньо на сталеливарних заводах у березні становила 84 300 осіб, що майже відповідає торішнім показникам. За оцінками експертів, для стимулювання переробних галузей уряду США знадобляться додаткові політичні кроки, зокрема реформування екологічних норм та системи видачі дозволів.

Нагадаємо, за даними EUROFER, від моменту підвищення американських мит на сталь до 50% експорт металопродукції з ЄС до Штатів скоротився на третину. За три квартали після впровадження цих тарифів (4 червня 2025 року) цей показник знизився на 34% у річному обчисленні — до 1,94 млн т.