АТ «Укрзалізниця» сім місяців працювала без затвердженого фінансового плану і керувалася фактично в ручному режимі. Перша версія фінплану УЗ з’явилася ще наприкінці листопада 2019 року. Проте швидко затвердити документ у Кабміні не вдалося.
Відсутність повноправного керівника держкомпанії, постійні кадрові ротації в топ-менеджменті і вплив карантинних обмежень, викликаних пандемією коронавірусу COVID-19, повністю знецінили закладені у фінплан цифри. Тому документ довелося переписувати відповідно до нових реалій. Як наслідок, Кабмін затвердив фінплан УЗ тільки 27 липня. Причому документ було оприлюднено десь через 10 днів.
Згідно з фінпланом, в 2020 році доходи «Укрзалізниці» повинні були скласти 101,86 млрд грн. Зокрема, чистий дохід від реалізації склав 89,4 млрд грн (-1,1% відносно результату 2019 року – 90,35 млрд грн). Планується, що структура доходів зміниться таким чином:
Пасажирські перевезення були і залишаються збитковими, їхня собівартість значно перевищує доходи від цього виду діяльності. У 2019 році збитки склали близько 12,8 млрд грн, у тому числі в приміському сполученні – 6,55 млрд грн. Якісь істотні заходи з припинення крос-субсидіювання відсутні, підвищення пасажирських тарифів в 2020 році не заплановане.
У першій версії документу доходи «Укрзалізниці» в 2020 році повинні були збільшитися на 13% (12,4 млрд грн) до 105,2 млрд грн. Зокрема, дохід від вантажоперевезень – на 14% до 82,9 млрд грн.
Нині «Укрзалізниця» прогнозує чистий прибуток на рівні 69 тис. грн. Це менше плану 2019 року на 4,5 млрд грн і менше «факту» за 2019-й майже на 3 млрд грн. Досягнення такого показника украй маловірогідне на тлі збитку першого кварталу 2020 року у розмірі 7 млрд грн. При цьому поквартальний план фінансових результатів виглядає так: другий квартал – збиток 4,23 млрд грн; третій квартал – прибуток 1,9 млрд грн, четвертий квартал – прибуток 9,3 млрд грн.
У першій версії фінплану чистий прибуток компанії повинен був скласти 1,3 млрд грн. Це на 33% менше, ніж було отримано в 2019 році (3 млрд грн). Нагадаємо, прибуток в 2018 році склав 203,8 млн грн.
Згідно з фінпланом «Укрзалізниці», вантажоперевезення в 2020 році скоротяться на 6,9% (21,6 млн т) до 291,4 млн т. Очікується, що вантажообіг знизиться на 4,8% до 173,2 млн ткм:
В першій версії фінплану в 2020 році очікувалося зростання вантажообігу на 5,5% – до 192,6 млн ткм.
«Зміна обсягів перевезень залізничним транспортом як основним в перевезеннях промпродукції в першу чергу залежить від зміни індексу промислової продукції і ВВП країни», – нарікають в «Укрзалізниці».
В першому півріччі «Укрзалізниця» скоротила вантажоперевезення на 8,7% в порівнянні з першим півріччям минулого року – до 143,2 млн т. Зазвичай УЗ ставить занадто оптимістичні плани, тож навіть у кращі роки фактичні показники менші за планові. Проте оновлені плани виглядають досить реалістичними. Якщо «Укрзалізниця» зможе впоратися зі збільшеним в другому півріччі навантаженням, то експорт зернових і руди, а також перевезення будматеріалів для будівництва доріг допоможуть держперевізнику показати прийнятні результати роботи.
В УЗ прогнозують доходи від вантажоперевезень на рівні 76 млрд грн. Це більше фактичного показника за минулий рік на 4,9%, або на 3,56 млрд грн. За оцінками «Укрзалізниці», збільшення доходу від вантажоперевезень буде забезпечено тарифними новаціями:
Слід зазначити, що «Укрзалізниця» відзвітувала про використання в 2019 році 3,8 млрд грн після індексації тарифів на вантажні перевезення, яка була проведена у березні минулого року і обійшлася вантажовідправникам в 7 млрд грн. Таким чином, засоби в розмірі 3,8 млрд грн були спрямовані на:
Крім того, проводився капремонт тягового рухомого складу і шляхів, реконструкція стрілочних переводів, модернізація контактної мережі, тягових підстанцій та ін.
У поточному році капінвестиції УЗ заплановано на рівні 12,6 млрд грн. Це на 21,3% більше показника 2019 року (10,4 млрд грн). Основний їх обсяг планується використати в третьому і четвертому кварталах – 3,4 млрд грн і 5,4 млрд грн відповідно.
Заплановані на 2020 рік капінвестиції будуть розподілені таким чином: 9,3 млрд грн – власні кошти «Укрзалізниці», 3,1 млрд грн – позикові і 227,1 млн грн – інші джерела (кошти інвесторів). У першій версії фінплану капінвестиції оцінювалися в 20,1 млрд грн. Такий обсяг міг би стати рекордним за останні роки.
Як відмічають в «Укрзалізниці», виділені 12,6 млрд грн складають лише 24,6% від потреби в капінвестиціях. Раніше в УЗ говорили про те, що для реалізації стратегії на найближчі п’ять років потрібні близько 150 млрд грн інвестицій.
Фінплан-2020 передбачає залучення запозичень у сумі 43,4 млрд грн, повернення позик у сумі 39,5 млрд грн. Перелік притягнених довгострокових запозичень у розмірі 43,1 млрд грн виглядає так:
Ще передбачено придбання в лізинг спецтехніки на 280 млн грн: ескалатора, рейкозварювальних машин, козлових кранів та ін.
«Укрзалізниця» заклала у фінплан-2020 4,59 млрд грн на оновлення рухомого складу. Основний упор в поточному році буде зроблено на пасажирському рухомому складі (28 вагонів на 653,6 млн грн і три дизель-поїзди на 442,4 млн грн) і спецтехніці (12 рейкозварювальних машин на 378 млн грн і проведення тендеру на постачання чотирьох автомотрис).
У фінплані немає згадок про нові постачання електровозів і тепловозів в 2020 році. Проте УЗ вже почала відбір постачальника 205 електровозів і обговорює з General Electric постачання приблизно 40 додаткових дизельних локомотивів. Контракт може бути підписаний у кінці року. Постачання заплановані на 2021-й і подальші роки.
У частині вантажних вагонів фінплан-2020 не передбачає ніяких нових придбань. Спочатку були плани купити до 4,5 тис. напіввагонів за рахунок кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку в €150 млн. Проте восени минулого року тендер було скасовано, а ЄБРР відкликав кредит. Нині через зниження обсягу вантажоперевезень і неефективність тарифної політики має місце профіцит вагонного парку. Тільки у травні цього року «Укрзалізниця» була вимушена вивести в резерв 26 тис. вагонів.
Проте необхідність модернізації і оновлення парку вантажних вагонів залишається актуальною, незважаючи на їх профіцит. УЗ розробила держпрограму оновлення парку вантажних вагонів на 2021–2025 гг., тому придбання вагонів для заміщення тих, що виводяться з обороту, стане актуальним в наступні роки.
Також запланована модернізація рухомого складу на 1,8 млрд грн: вантажних вагонів – на 265,7 млн грн, локомотивів – на 876,2 млн грн, моторвагонного рухомого складу – на 266,4 млн грн, пасажирських вагонів – на 330 млн грн та ін.
«Укрзалізниця» у 2020 році планує виділити 5,34 млрд грн для реконструкції і будівництва об’єктів, у тому числі профінансувати реконструкцію і капремонт залізничних шляхів на 3,53 млрд грн. Основні напрями капінвестицій в 2020 році:
За рахунок коштів інвесторів планується освоїти 227,1 млн грн і провести:
Крім того, фінплан передбачає капремонти на 2,1 млрд грн:
Перші результати року показують, що «Укрзалізниця» активно використала для проведення модернізації і ремонту залізничної інфраструктури період «карантинного затишшя», скориставшись відсутністю пасажирського сполучення у березні-травні.
Впродовж січня-травня «Укрзалізниця» відновила середнім ремонтом 460 км шляхів и 411 стрілочних перевода, встановила 42 новых стрілочних перевода, замінила 450 дефектних опор контактної мережі, 19 км зношеного контактного дроту, 84 км сталевих дротів і майже 400 опор на енергопристроях.
До кінця поточного року «Укрзалізниця» планує оновити середнім ремонтом більш ніж 720 км шляхів і 680 стрілочних переводів, встановити 460 нових стрілочних переводів. Річний план по інфраструктурі електропостачання: заміна 68 км зношеного контактного дроту, 37 км несучого тросу, 868 опор контактної мережі та ін.
При цьому, за даними ГІОЦ «Укрзалізниці», за перше півріччя 2020 року компанія капітально відремонтувала тільки 5,8 км головних шляхів, 4,65 км станційних і спеціальних і 0,3 км під’їзних шляхів. Ще 1,4 км головних шляхів було реконструйовано. Для порівняння: за перше півріччя 2019 року «Укрзалізниця» капітально відремонтувала 31,9 км головних і 31,3 км станційних і спеціальних шляхів, ще 107,5 км головних шляхів було реконструйовано.
Проте ці обсяги реконструкції і ремонту залізничної інфраструктури не вирішують проблему її технічного стану. За даними ГІОЦ «Укрзалізниці», станом на кінець першого півріччя з 26,7 тис. км експлуатованих головних залізничних шляхів 6,4 тис. км вимагають капремонту, ще 2,7 тис. км – реконструкції. Також вимагають капремонту 1,9 тис. км станційних і спеціальних шляхів.
Проблема низького обсягу капінвестицій «Укрзалізниці» залишається гострою. З одного боку, річний план капінвестицій УЗ в умовно благополучному 2019 році виконаний на 47%, в 2017–2018 рр. – на рівні 70%. Тому вірогідність повного виконання плану капінвестицій-2020 є невисокою.
Недофінансування плану капінвестицій призводить до зростання зносу інфраструктури і перенесення запланованих заходів. Приміром, реконструкція споруд з електрифікацією ділянки Ковель – Ізов – Держкордон на суму 300 млн грн, «перекочувала» з фінплану 2019 року в першу версію кошторису на 2020 рік, але «подешевшала» до 200 млн грн, а потім «стиснулася» до 25 млн грн у фінальній версії документу.
«Укрзалізниця» вже давно не отримує скількись прийнятну компенсацію за приміські пасажирські перевезення від місцевих бюджетів. Так само як і передбачені законодавством кошти на оновлення парку пасажирських вагонів. І все більше в УЗ і МІУ говорять про необхідність фінансування «Укрзалізниці» з держбюджету.
«Умовою для відображеного у фінансовому плані інвестування у пасажирський рухомий склад є повне фінансування таких інвестицій з держбюджету», – говориться в примітці наглядової ради «Укрзалізниці» до фінплану на 2020 рік.
Проте навряд чи держбюджет в його нинішньому стані зможе відчутно допомогти «Укрзалізниці». Усі надії на поліпшенні ситуації в держкомпанії пов’язані з новим керівником, кандидатуру якого повинні найближчим часом оголосити.
Український інвестиційний клімат ніколи не був надто позитивним щодо інвесторів. Війна лише погіршила ситуацію. Зараз…
Залізорудна галузь України, один із головних наповнювачів держбюджету, наприкінці І кв. опинилася в критичному становищі.…
Українські експортери вкрай залежать від повного і своєчасного відшкодування податку на додану вартість, оскільки це…
У 2023-2024 рр. український будівельний ринок показав позитивну динаміку завдяки активізації економічної активності в центральних…
Британська металургія проходить складну трансформацію, через необхідність заміни застарілих потужностей. Цей болючий процес супроводжується падінням…
Перші кроки до світового лідерства у виробництві сталі Китай почав робити 30 років тому. Амбітної…